Томові шість років. Він знімає на камеру маму, собаку та вулицю. У Тома є труднощі з навчанням, він гіперактивний, має проблеми з агресією в школі і їсть чипси на вечерю. Том є сином Наталі, люблячої матері-токсикоманки з біполярним розладом, братом Кароліни — ескортниці, яка хотіла б повернутись до навчання, та внуком Мадлен — бабусі, яка втомилася про всіх дбати. «Маленький Том» — фільм про дитяче життя на тлі хаотичного оточення, плинного часу, непростої спадковості й материнської любові.
Творча команда:
Режисерська робота: Андре-Лін Бопарлен
Продюсування: Стефані Моріссет
Операторська робота: Робер Морен, Андре-Лін Бопарлен, Тома Лєбо
Монтаж: Жоель Водрей
Звук: Мартен Аяр, Ганс Летр
Виробництво
Дистриб'юція:
Maison 4/3
Режисер/-ка
Андре-Лін Бопарлен
Андре-Лін Бопарлен — випускниця кінокурсу Монреальского університету та сценарної програми Національної школи театру. Вона є арт-директоркою понад 20 відзначених нагородами авторських стрічок, створених у Квебеку. У 2000 році зняла свій перший документальний фільм «Три принцеси для Ролана» («Найкраща режисура», Hot Docs 2002). Після цього створила ще три: «Маленький Ісус» («Найкраща режисура», Hot Docs 2005), «Панаш» та «Піноккіо» (спеціальна відзнака журі Міжнародного документального фестивалю в Монреалі). «Маленький Том» — її п’ятий документальний повний метр. У 2016 році Андре-Лін Бопарлен здобула «Приз за творчий доробок» квебецької Observatoire du cinéma на знак її визначного внеску в кіномистецтво Квебеку.
Вибрана фільмографія
Три принцеси для Ролана (2000); Маленький Ісус (2004); Панаш (2007); Піноккіо (2015); Маленький Том (2020)
