Цього року від України у міжнародному воркшопі EURODOC беруть участь Дар’я Бассель, продюсерка та керівниця індустрійної секції DOCU/ПРО, та Аліна Горлова, режисерка та продюсерка. EURODOC — це одна з найкращих європейських програм, розроблена спеціально для незалежних продюсерів/-ок документального кіно. За підтримки Українського культурного фонду ми розпочинаємо серію публікацій «Продюсувати док», де Аліна та Дар’я діляться корисними спостереженнями та знанням, здобутими на воркшопі.
У другому тексті Аліна Горлова розповідає про ключові складові презентації свого проєкту — як на пітчингу, так і під час підготовки до виходу фільму на великі екрани.
У 2017 році я вперше брала участь у пітчингу на міжнародному фестивалі CPH:DOX і страшенно нервувала. Але справжню розгубленість я відчула на фестивальній вечірці, коли ми з продюсером побачили у приміщенні купу людей, і всі вони жваво одне з одним про щось розмовляли. Пам’ятаю, я тоді сказала: «Мабуть, ми повинні з ними знайомитися та шукати партнерів. Але як?». За три роки багато чого змінилось, ми побували на великій кількості маркетів, воркшопів та пітчингів, і зараз я розумію, що тоді я була б дуже щаслива знайти необхідну інформацію про те, як продюсувати та просувати документальний проєкт. Три роки тому ми все робили вперше із зав’язаними очима, але зараз маємо сили та бажання поділитися своїм знанням з тими, хто хоче продюсувати та знімати документальне кіно.
Кожен фільм починається з ідеї, а до того, як фільм можна вважати завершеним, цю ідею потрібно неодноразово представляти і робити це правильно. Зазвичай це різноманітні воркшопи та пітчинги на фестивалях, національні шоукейси, а також пітчинги у фондах підтримки кіно. Кожен фонд або копродукційний маркет потребують презентаційний пакет. Розповідаємо про його ключові елементи.
1. Логлайн
Це одне-два речення, які мають на меті передати максимально коротко основний конфлікт фільму або головну ідею.
2. Синопсис
Опис фільму, де потрібно прописати тему, головних героїв, основні поворотні точки. Синопсис має зацікавити глядача, має бути не тільки інформативним, а й містити емоційне забарвлення. Розмір синопсиса — від 300 до 1000 знаків з пробілами.Дуже важливо зазначити, за чим ми слідкуємо та що шукаємо під час зйомок цього фільму.
3. Трітмент
Це сценарій документального фільму. Багатьом здається дивним писати трітмент документального фільму, коли події ще розгортаються і невідомо чим все закінчиться — адже саме за це ми і любимо неігрове кіно. Але трітмент необхідний на різних стадіях роботи над фільмом, зокрема на стадії девелопменту. Зазвичай трітмент документального фільму може займати від 4 до 10 сторінок (але будьте уважні: кожен фонд має свої правила, у деяких розмір трітменту має бути не менше 15 сторінок). У трітменті режисер/-ка прописує головного героя / героїню, що з ним / нею відбулося в минулому, відбувається в теперішньому та, швидше за все, трапиться у майбутньому. Дуже важливо зазначити, за чим ми слідкуємо та що шукаємо під час зйомок цього фільму. Ви також можете використовувати уривки діалогів між своїми героями, які вже були зафільмовані. Це надасть трітменту конкретики та зацікавить читача/-чку. Якщо є така можливість, використовуйте стоп-кадри з майбутнього фільму. Завдяки цьому можна уявити, як виглядатиме ваш фільм. Якщо маєте якусь цитату, яка створить настрій фільму, візьміть її для прологу. Підійдіть до трітменту творчо та не бійтесь бути сміливими. Читати оригінальні трітменти завжди цікаво, а схематичні, суто інформаційні, які схожі один на одного — ні. Спробуйте прописати свій фільм на аркуші паперу.
4. Режисерське та візуальне бачення
Який метод документального кіно буде використовуватися під час зйомок фільму: у ньому будуть прямі інтерв’ю — чи це буде стрічка у жанрі креативної документалістики? Камера статична чи «жива»? Чому саме так? На всі ці питання варто відповісти в режисерському баченні. Також можна додати власну мотивацію для створення фільму — іноді це допомагає краще зрозуміти фільм та режисера/-ку.
5. Продюсерське бачення
Тут варто зазначити основний план фінансування фільму: в які фонди плануєте подаватися, з якими телеканалами плануєте вести чи вже ведете перемовини. Чи збирається продюсер/-ка залучати копродюсерів — чи ж це стовідсотково національне виробництво? Якщо ви шукаєте партнерів для спільного виробництва, потрібно зазначити країну та чому продюсер(к)ам саме з цієї країни буде цікаво продюсувати ваш фільм. Можливо, у вас вже є домовленості, підписаний договір про намір (deal-memo) або копродукційний договір.
Також варто зазначити фестивальну стратегію, але будьте конкретними: не треба писати, що фільм буде представлений на фестивалях класу А. Це речення використовують майже всі, це звучить дуже загально. Звичайно, всі мріють про топфестивалі, але краще пропишіть, що ви як продюсер/-ка збираєтеся зробити, щоб цей фільм потрапив на ці фестивалі. Наприклад, можете зазначити, що фільм уже був підтриманий IDFA Bertha Fund, тому ви маєте на меті потрапити на фестиваль IDFA — це досить імовірно і не викликатиме сумнівів. Або ж ви вже маєте німецького копродюсера, фільми якого щороку святкують свої прем’єри на Berlinale. Або фільм зачіпає тему, яка наразі дуже актуальна для Італії, тому маєте намір подати фільм на Venice Film Festival.
На початку або в кінці ви завжди коротко можете написати про власну мотивацію як продюсера/-ки. Що вас мотивує? Режисер/-ка та його/її унікальне бачення — або тема, про яку йдеться в фільмі?
6. Біографія та фільмографія режисера/-ки та продюсера/-ки
7. Профіль компанії
Обов’язково вкажіть ваш попередній досвід та всі досягнення: з якими країнами вже мали нагоду співпрацювати, на яких фестивалях були представлені фільми, яка політика вашої компанії.
8. Бюджет та фінансовий план
Зазвичай копродукційні маркети або пітчинг-сесії просять детальний бюджет. Намагайтеся використовувати відразу міжнародні форми бюджету.
Фінансовий план має містити назви фондів / телеканалів / приватних джерел фінансування, де ви плануєте знайти кошти на проєкт, із зазначенням суми та статусу заявки (confirmed / pending / to apply). Приклад фінансового плану – за посиланням.
9. Тизер до трьох хвилин
На різних стадіях виробництва ви будете монтувати новий тизер. Ніколи не використовуйте матеріали з чужих фільмів. Можливо, на стадії девелопменту ви можете використати архівні матеріали або уривок з аматорської зйомки, якщо ваш фільм, скажімо, стосується соціальної проблеми. Це може бути емоційний уривок з інтерв’ю вашого героя, якщо ви ще не маєте достатньо матеріалу. Але важливо, щоб тизер доповнював вашу презентацію. Ви завжди можете пояснити, чому ви використали саме ці кадри. Наприклад: «Коли я побачив/-ла це місце, я зрозумів/-ла, що…», «Я зустрівся/зустрілась з цією людиною, і її історія стала поштовхом зробити фільм про…» і т. д.Коли ви презентуєте свій проєкт на етапі виробництва або постпродакшену, експерт(к)и хотіли б побачити, як буде виглядати ваш фільм. Не намагайтеся додати в тизер все, що буде у фільмі. Виділіть основну емоцію і передайте її глядачу. Дивіться приклад тізеру за посиланням.
Зверніть увагу, тизер та трейлер — це різні речі. Тизер — презентаційне відео проєкту на стадії виробництва, а трейлер виробляється на фінальній стадії продакшену. Зазвичай міжнародний трейлер оприлюднюється перед світовою прем’єрою фільму. Також окремий трейлер виробляється перед кінотеатральним прокатом.
10. Стоп-кадри з фільму. Відсторонено перегляньте всі наявні стоп-кадри. Уявіть, що ви не є режисером/-кою чи продюсером/-кою цього фільму і не знаєте всю попередню історію. Ви не були на місці зйомки та не переглядали матеріал. Після цього оберіть ті кадри, які найточніше передають світ та героїв вашого фільму.
Мінікіт, або project dossier, — це коротка презентація вашого фільму в електронному вигляді. Цей документ ви можете надсилати потенційним партнерам, фондам, броадкастерам, сейлз-агент(к)ам aбо фестивальним відбірникам.
Оптимальний формат: PDF, 7 сторінок максимум, A4.
Що включає:
Докладіть зусиль та зробіть дизайн для вашого мінікіта. Написати текст та додати декілька фотографій недостатньо. Дизайн має збігатися зі стилістикою самого фільму.
Прескіт — це схожий на мінікіт документ, але він виготовляється на завершальній стадії виробництва фільму. В нього не потрібно включати бюджет, фінансовий план, продюсерську стратегію та трітмент. Цей документ ви надсилаєте фестивальним відбірникам, журналістам, броадкастерам та дистриб’юторам. У ньому варто зробити акцент на промоції фільму.
Додайте уривки з критичних оглядів вашого фільму, короткі інтерв’ю з режисером/-кою та членами команди, історії протагоністів, які знялись у фільмі. Зауважте, що домовитись про такі матеріали в медіа ви можете самостійно. Варто обрати авторів/-ок та платформи, яким довіряєте, та спробувати замовити їм інтерв’ю з режисером/-кою.
Зазначте, які фонди підтримали проєкт та на яких міжнародних індустріальних майданчиках він був представлений — додавайте лого.
Наприклад, прескіт фільму «Зворотній бік усього», який було презентовано на Docudays UA у 2018 році.
Ви можете також зробити сайт фільму, де буде зібрана вся інформація та актуальні новини. Наприклад, сайт документального фільму «Українськи шерифи».
Ukrainian Doc Preview на Docudays UA-2019
Пітчинг — це публічне представлення проєкту, яке включає в себе вербальну та візуальну складову. Стандартна тривалість пітчингу складає 10 хвилин, з яких 7 хвилин — усна презентація і 3 хвилини — тизер. Зазвичай після пітчингу експерт(к)и ставлять питання. У якомусь сенсі пітчинг схожий на перформанс: ви маєте переконати аудиторію, що зможете зробити фільм і він буде цікавий. Якщо ви дуже хвилюєтесь під час виступів, раджу добре вивчити свою промову і розповісти її декільком друзям.
Традиційно план презентації виглядає так:
Раджу побудувати свою презентацію так, щоб тизер з’являвся у драматургічно правильний момент.
Щоразу, коли їдете на новий пітчинг, ви маєте показати, що в проєкті щось змінилось і ви не стоїте на місці. Уважно вивчайте фокус кожного маркету або пітчинг-сесії. На великому маркеті ваш проєкт може загубитись, а на подіях з фокусом на Східну Європу, навпаки, привернути увагу.
Наостанок хочу додати, що тільки поступове набуття досвіду та присутність на фестивалях надасть змогу долучитись до міжнародного контексту кіновиробництва. Подорожуйте, спілкуйтесь, переглядайте фільми, знайомтесь з новими людьми, відвідуйте круглі тематичні столи та вечірки. Через якийсь час ви обов’язково зорієнтуєтесь у світі документального кіновиробництва. Будьте уважними, але не бійтеся робити помилок.
У наступній публікації Аліна Горлова та Дар’я Бассель розкажуть про особливості бюджетування та фінансування документальних проєктів, а також про складання копродукційних договорів.
