Уперше фестиваль під назвою «Дні кіно про права людини» відбувся 2003 року. Тоді програма включала документальні та ігрові фільми. Більшість із них були українськими прем'єрами. Організатори від початку вирішили, що покази відбуватимуться не лише в столиці, а й у регіонах України. Другий фестиваль відбувся 2005-го й мав додаткову назву «Український контекст». Цього разу програма складалася здебільшого з неігрових фільмів. Після показів у Будинку кіно в Києві фестиваль вирушив у подорож областями України. Так виник Мандрівний фестиваль «Дні кіно про права людини».

 

Наступного року на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі (IDFA) «Український контекст» було прийнято до міжнародної Мережі фестивалів про права людини Human Rights Film Network (HRFN).

 

У 2006-му на фестивалі вперше працює журі, а наступного року свій приз запроваджують також українські журналісти. 2008-го року програму було розділено на два конкурси: творчий і правозахисний. Крім того, 2008-го фестиваль було остаточно перейменовано на Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA. Фестиваль традиційно проходить протягом останнього тижня березня в київському Будинку кіно. З 2016 року на Docudays UA було відкрито національний конкурс. Сьогодні фестиваль має чотири конкурси, позаконкурсну програму, майстерню документального кіно DOCU/КЛАС, простір для дітей віком від 3 до 14 років DOC/САДОК, а також окрему правозахисну програму і проект «Жива бібліотека», що працює на фестивалі з 2012 року. Окрім того, з 2015 року Docudays UA запрошує гостей фестивалю на тематичні фотовиставки. Детальніше про історію фестивалю - нижче.

 

XVI Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

 

Дати проведення: 22 – 30 березня 2019 року (Київ), жовтень – грудень 2019 року (регіони України).

 

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Громадська організація «ДОКУДЕЙЗ», Благодійна організація «Фонд милосердя та здоров'я» та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».

 

Локації: кінотеатр «Жовтень», креативний простір IZONE, кінотеатр «Київ», кінотеатр «Ліра», кінотеатрі Boomer» та мережі кінотеатрів КП «Київкінофільм» («Київська Русь», «Факел», «Дніпро», «Лейпциг», Кінотеатр ім. Тараса Шевченка), Національний центр Олександра Довженка, «Бібліотека Майбутнього», Готель «Русь», BURSA GALLERY, Closer.

 

Цього року фестиваль Docudays UA відкрився стрічкою «Bellingcat: Правда в світі постправди» від голландського режисера Ганса Пула. Стрічка занурила нас у неповторний світ колективу «громадянських журналістських розслідувань», відомого під назвою Bellingcat. А завершився фестиваль 28 березня в IZONE, де відбулася церемонія нагородження, яку провели журналіст Олексій Тарасов та менеджерка культури Анна Корягіна. Фільмом-закриття ж фестивалю стала стрічка-дослідження різноманітніх форм саморозвитку, курсів особистісного зростання й підвищення ефективності. «Тепер щось повільно змінюється» – надзвичайно чітке візуальне відображення сучасної культури коучингу й тренінгів. Фільм особисто представила режисерка Менна Лаура Меєр у кінотеатрі «Жовтень».

 

Увесь фестивальний тиждень ми досліджували, як змінюється наше повсякдення, звички та способи комунікації з появою цифрових технологій, які нові можливості вони відкривають, які загрози в собі таять. А також дискутували про нове осмислення концепції прав людини онлайн. Усе це в рамках основної теми фестивалю. Адже готуючи 16-й фестиваль Docudays UA, ми досліджували тренди, стратегії й форми захисту прав людини в електронному світі.

 

Центральна програма «МЕРЕЖА» розповіла про діяльність агентства Billingcat, що розслідує найбільш резонансні справи, зіставляючи дані з відкритих електронних джерел, як-от падіння літака МН-17 чи загибель мирного населення в Сирії. А фільм «Чистильники» відкрив нову професію «цензора соцмереж», який вручну вичищає усе «загрозливе», що з’являється у фейсбуці, твітері та ютюбі. Ми також обговорили феномен ідолів – надпопулярних китайських блогерів після фільму «Народна республіка бажання».

 

Загалом ми показали 76 фільмів з 38 країн світу. І зустріли понад 22 000 глядачів. А наприкінці фестивалю ми влаштували два глядацьких дні у районах Києва: в кінотеатрі «Boomer» та в мережі кінотеатрів КП «Київкінофільм». Близько 2000 шанувальників фестивалю взяли участь у заходах правозахисної платформи RIGHTS NOW! у креативному просторі IZONE.

 

Цього разу в секції Rights Now ми дослідили не лише як захистити свої права у світі шаленого розвитку цифрових технологій і підготували понад 40 подій (лекції, воркшопи, тренінги, майстер-класи, більшість із яких присвячена цифровим правам, захисту персональних даних, безпеці спілкування в месенджерах тощо), а й уперше презентували програму «ЗМІНИ ЦЕ! Лабораторія впливу для активістів і документалістів» - програму імпакт-фільмів, які стали частиною успішних активістських кампаній, зокрема за допомогою соцмереж. Їх автор(к)и та активіст(к)и поділилися своїм досвідом та надихнули змінювати світ на краще.

 

Традиційно фільми на Docudays UA змагались в конкурсах DOCU/СВІТ, DOCU/КОРОТКО та DOCU/УКРАЇНА. Цього року фестиваль започаткував нагороду «RIGHTS NOW!», на яку було номіновано десять фільмів з усіх програм Docudays UA. Кожну конкурсну програму оцінював окремий склад журі, до якого входили зарубіжні та українські експерт(к)и, документаліст(к)и, правозахисники й правозахисниці. Свого переможця обрали й студентське журі, глядачі та глядачки. Окрему стрічку організатори фестивалю відзначили премією імені Андрія Матросова. Спеціальну нагороду вручив партнер Docudays UA Current Time TV, а найкращий проект Ukrainian Doc Preview відзначив голова індустрійної платформи Міжнародного кінофестивалю документального кіно Beldocs.

 

Docudays UA традиційно запросив усіх охочих і до майстерні документального кіно DOCU/КЛАС. Тут відбувалися різноманітні дискусії й зустрічі зі знаними режисер(к)ами, продюсер(к)ами, кінокритиками про вплив VOD-платформ на документалістику, про роботу з відкритими даними, про розвиток кінотеатрів як публічних просторів міста. Серед цьогорічних спікерів/-ок майстерні: режисер і монтажер Кутайба Бархамджі, фотографка та режисерка Ольга Кравець, режисер та продюсер Даніель Абма та багато інших.

 

Цього року Docudays UA розширив події й індустрійної платформи DOCU/PRO, створену для розвитку української кіноіндустрії, налагодження зв’язків з іноземними експерт(к)ами зі світу документалістики та виробництва українських кінопроектів. У межах платформи на фестиваль завітали міжнародні дистриб’ютори, європейські продюсер(к)и й програмні координатор(к)и світових фестивалів. Продовжився спільний проект Baltic to Black Sea Documentary Network та DOCUDAYS UA, спрямований на сприяння пошуку ко-продукції, – B2B DOC: Продюсери зустрічають продюсерів. Цьогоріч DOCU/ПРО став місцем проведення щорічного міжнародного форуму під назвою Global Short Docs Forum. Мета цієї програми – надати змогу режисерам короткометражних документальних фільмів познайомитися з сучасними цифровими платформами. Окремої уваги вартує започаткований цьогоріч на DOCUDAYS UA пітчинг Ukrainian Doc Preview. Сім українських документальних проектів на стадії постпродакшену були представлені відбірникам іноземних фестивалів, дистриб’юторам і сейлз-агентам. Такий формат дав змогу документалістам одержати фідбек від експертів кіноіндустрії та знайти потенційних партнерів для подальшого просування фільму.

 

Вибухові, поетичні, бунтарські, фільми-фаворити світових кінофестивалів презентувала програма DOCU/ХІТИ, до якої цього року ввійшли й дві українські стрічки – «Тато – мамин брат» Вадима Ількова та «Домашні ігри» Аліси Коваленко. Особливої уваги заслуговує режисерський дебют Бінґа Ліу «Обережно, провалля!», номінований цього року на «Оскар» як найкращий документальний фільм.

 

DOCU/ART дослідив паралелі між мистецтвом й економікою дару та занурює нас разом зі знаменитим художником Христо Явашевим у процес створення його масштабної інсталяції. Особливою подією DOCU/ART був показ фільму «Окупований кінотеатр» про боротьбу культурної спільноти за приватизований кінотеатр «Звезда» у Белграді. Дискусія «Публічні простори: вхід вільний?», що залучила сербських та українських активістів та активісток з різних міст України, сфокусувалася на питаннях важливості публічних просторів та ризиків, з якими зустрічаються активіст(к)и у своїй боротьбі за них.

 

Про повернення, пошуки свого коріння, вибір, який доводиться робити для збереження незалежності, розповідали дві різні історії жінок у програмі «ІРАН. ОСОБИСТО». У її межах також ми презентували останній фільм видатного режисера Аббаса Кіаростамі, прем’єра якого відбулась на Канському кінофестивалі у 2017 році.

 

Як кіно може бути рушієм соціальних змін, досліджували й українські документаліст(к)и та активіст(к)и в межах проекту «CIVIL PITCH: фільми громадської активності». Презентація чотирьох фільмів- переможців пітчингу відбулася під час фестивалю.

 

Своєрідний зріз української дійсності ми показали в програмі «НАЦІОНАЛЬНІ ГЕОГРАФІЇ», що охопила історії з різних куточків країни.

 

Світ дітей та підлітків завжди сповнений питань та пошуків: дослідження своєї сексуальності, визначення улюбленої справи, а іноді – і боротьба за право присвятити їй своє майбутнє. Які цифрові технології змінюють дитинство у 21 столітті, розмірковувала програма DOCU/ЮНІСТЬ.

 

Традиційно на фестивалі діяла ЖИВА БІБЛІОТЕКА. Це унікальні досвіди й важливі розмови про іншування, політику, сім’ю, роботу, стосунки. Це простір, де книжками є реальні люди, стосовно яких існують упередження в суспільстві.

 

Як і діти, що постійно перебувають у русі, простір DOC/САДОК для молодших відвідувачів фестивалю не втомлюється експериментувати з форматом. У новому просторі «Бібліотеки Майбутнього» (вул. Межигірська, 25) цього року діти у формі гри, квестів та розвивальних занять знайомилися з основами інформаційної безпеки у віртуальному світі та медіаграмотності.

 

Серед особливих подій фестивалю – показ фільму Ніколауса Ґейргальтера «Прикордонний мур» про стіну на перевалі Бреннер, кордоні Австрії та Італії, яку у 2016 році вирішив звести австрійський уряд, аби «убезпечити» країну від потоку біженців. Вслухаючись у думки та голоси місцевих жителів, фермерів, поліцейських, стрічка показує нам різноманіття поглядів на це питання – від прихованої ксенофобії до критики популістського уряду.

 

Спільно з Current Time TV ми запросили на світову прем’єру фільму Ольги Абрамчік «Тренер» про роботу з білоруською командою з інтуїтивного футболу, до складу якої входять незрячі люди.

 

Цього року Docudays UA разом з Довженко-Центром також презентував ретроспективу українського документаліста та видатного викладача Олександра Коваля, чиє творче життя було тісно пов’язане зі студією «Укркінохроніка».

 

Про можливості для документалістики, які відкриває технологія віртуальної реальності, можна було поміркувати з фільмами у VR CINEMA. Серед них світова прем’єра від української студії New Cave Media «Aftermath VR: Euromaidan» – хроніка 20-го лютого 2014 року з потужним акцентом на архівному матеріалі.

 

У рамках спеціальної події Selector Live під час фестивалю Docudays UA відбувся концерт британського гурту «Penelope Isles».

 

ПЕРЕМОЖЦІ DOCUDAYS UA-2019

 

DOCU/СВІТ

 

Головний приз

 

ГОЛОСИ МОРЯ

Кім Гопкінс, Велика Британія, 98’

 

Головний приз отримує фільм «Голоси моря» за потужних, зворушливих і теплих персонажів, за любов, яка перемагає все, за чутливу камеру, яка створює гармонію героїв у середовищі.

 

Спеціальна відзнака

 

БІЛА МАМА

Зося Родкєвич, Євґєнія Останіна, Росія, 97'

 

За героїню, яка дає нам надію та віру в те, що у нас достатньо сили, щоб впоратися з труднощами життя.

 

DOCU/УКРАЇНИ

 

Головний приз

 

ІСТОРІЯ ЗИМОВОГО САДУ

Семен Мозговий, Україна, 74’

 

Робота всього життя жінки розквітає й відображає картину природного колообігу та невідворотних змін.

 

DOCU/КОРОТКО

 

Головний приз

 

НАРОДЖЕННЯ ДРУЖБИ

Ацуші Куваяма, Португалія, 10’

 

Підйом по сходах стає історією любові, дружби та багатообіцяючої вечері, знятої з шармом, стилем, душею та гумором.

 

Спеціальна відзнака

 

ПОНАД СТІКСОМ

Марія Стоянова, Україна, 29’

 

За чудовий приклад того, як колектив молодих кінематографістів може об'єднатися і створити цілісну історію, показану з багатьох точок зору суспільства.

 

НОМІНАЦІЯ RIGHTS NOW!

 

Головний приз

 

ЧИСТИЛЬНИКИ

Ганс Блок, Моріц Різевік, Бразилія, Німеччина, 88’

 

За підняття дискусійних питань щодо приватності, свободи слова та захисту прав людини в світі, де інтернет та соціальні мережі займають дедалі більше нашого особистого простору, а ми самі стаємо частиною глобальної мережі. Як утримати баланс між прагненням обмежити людство від жорстокого контенту, що розпалює ненависть, і дотриманням свободи слова та самовираження? Чи буде інтернет майбутнього інструментом в руках диктаторів і глобальних корпорацій або територією безмежної демократії та індивідуальних свобод? Хто має право визначати, що «ігнорувати», а що «видалити»? Фільм порушує чимало питань, відповіді на які людству ще належить віднайти.

 

Спеціальна відзнака

 

ЗАПИС ЩЕ ТРИВАЄ

Ґіят Аюб, Саїд Аль Батал, Сирія, Ліван, Катар, Франція, Німеччина, 116’

 

За людські історії, які приховуються за військовими новинними зведеннями. За сміливість людей, які не втекли від збройного конфлікту, але взяли в руки камеру замість зброї та показують реальні події в Сирії всьому світу. Не дивлячись на всі жахи війни, у них залишаються сили не просто жити та зберігати гідність, а й дарувати іншим відчуття мирного життя. Це нагадування кожному та кожній з нас: ніхто не застрахований від війни, ми повинні брати на себе відповідальність за збереження миру.

 

КОЛИ ЯГНЯТА СТАЮТЬ ЛЕВАМИ

Джон Касбе, США, 76’

 

Режисер зумів об'єднати особисті драми простих людей та глобальні екологічні катастрофи, що торкаються всіх. Корупція, порушення соціально-економічних прав, згубний вплив на екологію планети сюжетно переплітаються та створюють цілісну картину не лише Кенії, а й всього сучасного світу, де держави інколи не залишають вибору та ставлять людей перед складними моральними дилемами.

 

ПРИЗ ІМЕНІ АНДРІЯ МАТРОСОВА ВІД ОРГАНІЗАТОРІВ DOCUDAYS UA

 

Я ВИРОСЛА, ПОКИ ВИ СПАЛИ

Марчін Саутер, Польща, 50’

 

3а безумовну любов та ніжність між світами і поколіннями!

 

ПРИЗ СТУДЕНТСЬКОГО ЖУРІ

 

ЗАПОВІДНИК АСКАНІЯ

Андрій Литвиненко, Україна, 75’

 

Свіже нагадування про власну природу. Ритмічний та чуттєвий наратив фільму здатний захопити та зворушити аудиторію з будь-яким бекграундом, а головні персонажі підкорюють своєю щирістю та відданістю справі.

 

ПРИЗ ГЛЯДАЦЬКИХ СИМПАТІЙ

 

БІЛА МАМА

Зося Родкєвич, Євґєнія Останіна, Росія, 97’

 

Традиційно фільми на Docudays UA змагались в конкурсах DOCU/СВІТ, DOCU/КОРОТКО та DOCU/УКРАЇНА. Цього року фестиваль започаткував нагороду «RIGHTS NOW!», на яку було номіновано десять фільмів з усіх програм Docudays UA. Кожну конкурсну програму оцінював окремий склад журі, до якого входили зарубіжні та українські експерт(к)и, документаліст(к)и, правозахисники й правозахисниці.

 

Окрім цього, фільм «Перед тим, як батько повернеться» грузинської режисерки Марі Ґулбіані отримав спеціальну нагороду від медіа-партнеру фестивалю Current Time TV – $3000. З семи проектів, представлених на Ukrainian Doc Preview, голова індустрійної платформи Міжнародного кінофестивалю документального кіно Beldocs відзначив фільм «Рози. Фільм-кабаре» режисерки Ірини Стеценко. Це участь у професійній платформі фестивалю Beldocs in Progress International, де буде можливість представити свій проект вже ширшому колу міжнародної індустрії.

 

XV Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

 

Дати проведення: 23 – 30 березня 2018 року (Київ), жовтень – грудень 2018 року (регіони України).

 

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Громадська організація «Південь», Благодійна організація «Фонд милосердя та здоров'я» та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».

 

Локації: кінотеатр «Жовтень», кінотеатр «Україна», креативний простір IZONE, Triptych: Global Arts Workshop, Port Creative Hub, Національний центр Олександра Довженка, Готель «Русь».

 

Цього року фестиваль Docudays UA відкрився документальною стрічкою «Жінка в полоні» режисерки Бернадетт Туза-Ріттер. А завершився 29 березня у Довженко-Центрі. Тут відбулося нагородження фільмів-переможців. Замість традиційного показу фільму-переможця фестивалю на церемонії закриття відбувся музичний кіноперформанс від Довженко-Центру. Сенсаційна кінознахідка «Документи епохи» об’єднала в одному творі унікальні кадри Києва, Одеси початку XX століття та кінохроніку історії України від Першої світової війни до кінця 1920-х років.

 

Фестивальний тиждень — це 62 фільми, 36 країн, 230 учасників та неймовірно насичені програми індустріальної платформи DOCU/ПРО, майстерні DOCU/КЛАС і правозахисної програми RIGHTS NOW!

 

Цього року журі Docudays UA визначило переможців у чотирьох основних номінаціях: DOCU/ЖИТТЯ, DOCU/ПРАВА, DOCU/КОРОТКО та DOCU/УКРАЇНА. Уперше на фестивалі був повнометражний національний конкурс. Також конкурсні фільми змагалися за спеціальний Приз студентського журі. Традиційно свого фаворита організатори фестивалю відзначили призом імені Андрія Матросова. Свого переможця обирали і глядачі Docudays UA.

 

Також під час церемонії закриття незалежна міжнародна служба новин Current Time відзначила спеціальною нагородою одного з учасників конкурсу фестивалю. Приз у $5000 отримав фільм «Явних проявів немає» режисерки Аліни Горлової «за делікатне висвітлення внутрішньої катастрофи героїні».

 

З кожним роком призів на фестивалі більшає, що нас дуже тішить. Цього разу ми також представили новий приз від організації-співзасновника фестивалю: Української Гельсінської спілки з прав людини. Нагороду вручили героїні фільму «Явних проявів немає» Оксані Якубовій«за силу духу, мужність і незаперечне ствердження ідеї рівності жінок і чоловіків на прикладі власного життя».

 

У темі нинішнього фестивалю РІВНІ РІВНОСТІ ми навмисно вдалися до іронії. Це пропозиція суспільству виміряти рівні рівності, подискутувати про те, чи досяжна рівність у наш час і в наших умовах? Чи ми готові приймати лише ті правила, які нам подобаються, та ігнорувати потреби інших? Які наслідки очікують суспільство, у якому люди чи групи людей намагаються встановити свої рівні рівності.

 

Щоб розхитати стереотипи, яких повно в нашому суспільстві, ми створили шість спеціальних програм, що дозволяють поглянути на найпоширеніші нерівності з різних ракурсів:

 

ПРОСТА ЖІНОЧА РІВНІСТЬ

КВІРНІСТЬ

ПОВАЖНА РІВНІСТЬ

CИНДРОМ РІВНОСТІ

НЕОНЕРІВНІСТЬ

СВЯТА РІВНІСТЬ

 

Програма «ПРОСТА ЖІНОЧА РІВНІСТЬ» підважує стереотипи, яких дуже багато в нашому суспільстві, щодо доль та ролей жінок у сучасному світі. Що визначає нас, наші бажання, думки чи почуття, наші стосунки з оточенням та світом, зрештою, наше майбутнє? Усі ці питання ми озвучували собі та іншому під час перегляду та обговорення програми «КВІРНІСТЬ». «ПОВАЖНА РІВНІСТЬ» – програма, у які говорили про те, що означає лік років у межах одного життя, однієї родини й усього світу. Адже «крихкість» теми, насправді, стосується лише стереотипів, які ми вибудовуємо навколо віку. «НЕОНЕРІВНІСТЬ» дозволяє поглянути без необґрунтованих узагальнень на повсякдення нетерпимості та її носіїв. Фільмами, які цьогоріч були у програмі «СИНДРОМ РІВНОСТІ», ми хотіли подолати байдужість до людей з фізичними вадами, особливо до тих, що народилися з синдромом Дауна, або мають психічні розлади. Що буде, якщо запросити півсотні режисерів задокументувати релігійні обряди в різних куточках світу? Про це розповідає спецпрограма фестивалю «СВЯТА РІВНІСТЬ».

 

Про непрості, але захопливі занурення в історії дітей та підлітків з усього світу були в традиційній добірці DOCU/ЮНІСТЬ. А нинішня програма DOCU/ХІТИ – це п'ять фільмів про боротьбу: про п'ятдесят кілометрів одного батька, про щоденну рутину найбільшого пологового будинку Філіппін, про тіло й уразливість, про порятунок уцілілих від бомбардувань і найочікуваніший український документальний фільм року.

 

Особлива подія нинішнього фестивалю – ретроспектива фільмів литовського документаліста та продюсера Арунаса Мателіса. Під час Docudays UA-2018 можна було подивитися дві повнометражні стрічки автора та добірку короткого метру, які здобули визнання на фестивалях у Амстердамі, Каннах, Лейпцигу, Варшаві. Кожна з його робіт – це стрімке занурення у вир людських емоцій.

 

Також Docudays UA показав новий фільм легенди документального кіно Фредеріка Вайзмана. «Чи можуть публічні бібліотеки взяти на себе нові функції інформаційних, культурних, навчальних центрів та центрів спільнот? Як їхні приміщення та ресурси можуть стати корисними громаді мікрорайону, міста або села, де вони розташовані? Чи може бібліотека бути справді інклюзивною та пропонувати події для абсолютно різних соціальних груп? Якою взагалі є роль бібліотек у сучасному суспільстві?» – про ці та інші дотичні питання ми говорили із практиками та експертками із бібліотечного та культурного середовища, а також представниками проектів підтримки бібліотек під час дискусії в Port Creative Hub.

 

Показ проекту «Рани 360°» – ще одна спеціальна подія на цьогорічному Docudays UA. Уперше фестиваль показав стрічки, зроблені за технологією віртуальної реальності. Це три історії військових, які воювали на Сході України та отримали важкі поранення. Проект реалізований Hromadske.UA спільно з Йосипом Сивеньким. Американський фотограф та документаліст відповідає на п'ять запитань про фільми за технологією віртуальної реальності.

 

Український ленінопад – це, мабуть, найбільш сенсаційна із символічних чисток у сучасному світі, хоча й не єдина. Швейцарський фотожурналіст Нільс Акерманн і його французький колега Себастьєн Ґобер багато подорожували Україною одразу після Революції Гідності в пошуках уламків радянського минулого. Мирослава Хартмонд, одна з авторок їхньої спільної однойменної фотокниги «У пошуках Леніна» й директорка галереї «Triptych: Global Arts Workshop» у Києві представила фотовиставку Docudays UA-2018. Вона також проходила у контексті цьогорічної теми фестивалю. Проект реалізовувався за підтримки Посольства Швейцарії в Україні та Тижня Франкофонії в Україні 2018.

 

Традиційно працювала ЖИВА БІБЛІОТЕКА. Щороку це унікальні досвіди й важливі розмови про іншування, політику, сім’ю, роботу, стосунки. Це простір, де книжками є реальні люди, стосовно яких існують упередження в суспільстві. Продовжив свою роботу на Docudays UA і DOC/САДОК для дітей віком від 3 до 14 років. Для найменших дітей були підготовлені розвиваючі заняття та цікаві бесіди.

 

Тема рівності, яка стала наскрізною цьогорічного Docudays UA, пов’язана з багатьма суспільними викликами. Тому на фестивалі була особливо насичена програма правозахисних заходів, цікава не лише фаховим спеціалістам і спеціалісткам із права, а й усім, хто прагне дискутувати, діяти та ставити болючі питання про «невидимі рівні» в повсякденному житті.

 

Документальне кіно може не тільки фіксувати важливі зрушення в суспільстві, а й саме ставати каталізатором соціальних змін. Як створити фільм, що матиме такий потенціал? Як прокласти йому шлях до глядачів? На DOCUDAYS UA функціонувала і індустріальна платформа, заходи якої присвячені були не тільки теоретичному пошуку відповідей на ці питання, а й практичному розвитку документалістики, яка б ефективно сприяла позитивним змінам в українському суспільстві та далеко за його межами.

 

DOCU/ПРО складається з низки заходів, які можуть зацікавити не тільки професіоналів світу кіно, але й звичайних поціновувачів документальних фільмів. Від лекцій та творчих зустрічей з відомими режисерами та діячами у сфері кіно до продюсерських майстер-класів та пітчингів кінопроектів – програма індустріальної платформи об’єднуватиме українських митців, громадських активістів та іноземних гостей фестивалю. Обмінятися досвідом та налагодити нові зв’язки можна було і в рамках ще однієї платформи індустріальної секції Docudays UA – DOCU/КЛАС.

 

Також у межах всеукраїнського конкурсу «CIVIL PITCH: фільми громадської активності» експертне журі нагородило документалістів та громадських активістів. У результаті пітчингу, який відбувся 28 березня під час Docudays UA-2018 журі обрало чотири проекти-переможці серед учасників програми.

 

ПЕРЕМОЖЦІ

 

DOCU/ЖИТТЯ

 

ПІСОК І КРОВ

реж. Маттіас Крепп та Анґеліка Шпанґель

Австрія

 

Велике кіно може розкривати приховані аспекти людського життя, освітлюючи те, що перебуває в тіні. Відштовхуючись від перешкод для фільмування головних героїв, автори стрічки знаходять правильний підхід, який дає змогу резонувати їхнім свідченням. Сила знайдених кадрів наочно показує божевілля війни й необхідність плекати ненависть, щоб створити ворога. Вдумлива конструкція змушує глядачів заповнювати прогалини, формувати зворушливий і глибокий портрет складного світу, який зрештою стає універсальним досвідом.

 

DOCU/ПРАВА

 

ЯВНИХ ПРОЯВІВ НЕМАЄ

реж. Аліна Горлова

Україна

 

Правдивий портрет людини, котра пройшла крізь війну і намагається повернутися до життя. Це стрічка про жіноче обличчя війни і про травму, перед якою усі рівні. Тут правильно витримана дистанція між глядачем і героїнею стрічки, без жалю, фальшу та надмірної героїзації. Це фільм про те, з чим доведеться зіткнутися тим, хто повертається, і тим, хто їх зустрічає.

 

DOCU/УКРАЇНА

 

Головний приз

 

ВЄАЮФРОМ

реж. Дмитро Лавріненко

Україна

 

Може здатися, що цей фільм хаотичний, але форма – це лише форма, якщо вона переконлива. Багато авангардистів кладуть камеру на землю і вдаються до безпосереднього, більш примітивного погляду на самих себе і на світ довкола. Женя також це робить, користуючись допомогою режисера, який володіє неперевершеною монтажною майстерністю. У результаті на позір наївна і смішна, а часом і трагічна історія життя (історія про «людину у світі») сягає нового рівня — рівня відбитку історії, переходу в часі.

 

Спеціальна відзнака

 

МАНЛИВИЙ, СОЛОДКИЙ, БЕЗ МЕЖ, АБО ПІСНІ І ТАНЦІ ПРО СМЕРТЬ

реж. Таня Ходаківська, Олександр Стеколенко

Україна

 

З його блаженними кінематографічними моментами й несподіваними сузір’ями (пальців і тканини, жестів і культурних ландшафтів), цей універсальний фільм про смерть (і те, що за нею) вразив нас самою майстерністю ручної роботи. Він зворушив своєю спокійною жагою життя.

 

DOCU/КОРОТКО

 

Головний приз

 

КІНО ДЛЯ КАРЛОСА

реж. Ренато Боррайо Серрано

Росія

 

Вправно змонтовані гострі розмови... З теплотою і шанобливою іронією, яка, втім, оприявнює сміховинне, обурливе тло ура-патріотизму й русофільського шовінізму, молодий батько документує стан світу, у якому народжується його дитина: сімейні зв’язки об’єднують те, що роз’єднують ідеології. Принаймні в кіно.

 

Спеціальна відзнака

 

ГІРЧИЦЯ В САДАХ

реж. Пьотр Армяновський

Україна

 

Будиночок, молода жінка, спекотне літо та дивні звуки – звуки війни. Поступово ми починаємо брати участь у відображенні життя в Богом забутому місці, що, однак, міститься у країні, існування якої (як і конституції Європи) поставлене на карту. Життя – це цілковито особиста справа, надто на вразливих східних кордонах України.

 

Спеціальна відзнака

 

ЖАЛАНШ - ПУСТИЙ БЕРЕГ

реж. Марчін Саутер

Польща

 

Закорінена у вірі в чистоту та поетичність документального кіно, ця візуально потужна і збалансована медіація між (і медитація над) реаліями життя і метафорами розпаду зображає руїни Аральського моря – постутопічний краєвид, населений одинаками, чия боротьба тьмяніє на тлі осяйної радості.

 

ПРИЗ СТУДЕНТCЬКОГО ЖУРІ

 

Головний приз

 

ВІДДАЛЕНИЙ ГАВКІТ СОБАК

реж. Сімон Леренґ Вільмонт

Данія, Фінляндія, Швеція

 

За чисті очі дитини, що радіють простим речам усупереч меланхолії у тіні війни.

 

Особлива відзнака

 

МАНЛИВИЙ, СОЛОДКИЙ, БЕЗ МЕЖ, АБО ПІСНІ І ТАНЦІ ПРО СМЕРТЬ

реж. Таня Ходаківська, Олександр Стеколенко

Україна

 

За зухвалість експерименту без кордонів і подорож без межі.

 

ПРИЗ ГЛЯДАЦЬКИХ СИМПАТІЙ

 

ПЕРША СОТНЯ

реж. Ярослав Пілунський, Юлія Шашкова, Юрій Ґрузінов

Україна

 

ПРИЗ ІМЕНІ АНДРІЯ МАТРОСОВА ВІД ОРГАНІЗАТОРІВ DOCUDAYS UA

 

ГІРЧИЦЯ В САДАХ

реж. Пьотр Армяновський

Україна

 

За міру любові, для якої не існує перешкод.

 

XIV Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

 

Дати проведення: 24 – 31 березня 2017 року (Київ), жовтень – грудень 2017 року (регіони України)

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Громадська організація «Південь», Благодійна організація «Фонд милосердя та здоров'я» та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».

Локації: Будинок кіно, «Кінопанорама», кінотеатр «Київ».

 

Фільмом-відкриття Docudays UA стала стрічка «The Yes Men: Згодні бунтують» режисерів Лори Нікс, Енді Бічлбаума та Майка Бонанно. Це історія про знаменитий дует активістів, який протягом двох десятиліть створював ефектні містифікації в ЗМІ, аби викривати злочини корпорацій. Стрічку презентував Шон Девлін, один із найдосвідченіших представників команди Yes Lab, що організовує численні проекти The Yes Men.

 

Фінальним акордом фестивалю стала українська прем'єра документального фільму про перший в історії Північної Кореї рок-концерт - робота режисерів Уґіса Олте та Мортена Траавіка «День звільнення». Церемонію нагородження фільмів-переможців провели модераторка та модератор фестивалю: режисерка Марина Степанська і правозахисник та співкоординатор проекту «Без кордонів» Максим Буткевич. Церемонія розпочалася із жесту солідарності із нашим співвітчизником, кінорежисером Олегом Сєнцовим, якого незаконно ув'язнили в Росії.

 

Фільми змагались за нагороди у чотирьох основних конкурсах – DOCU/ЖИТТЯ, DOCU/ПРАВА, DOCU/КОРОТКО і DOCU/УКРАЇНА, а також за спеціальний Приз від студентського журі. Традиційно свого фаворита організатори фестивалю відзначили премією імені Андрія Матросова. Свого переможця обирали і глядачі фестивалю.

 

Тема й центральна кінопрограма фестивалю цього року – ЧОТИРИ ГРАДУСИ – про перших посланців глобального потепління в стрічці «ТулеТувалу», небезпечні наслідки індустрії тваринництва у «Великій рогатій змові», соціальні структури монгольських провінцій у «Демоні скорботи», зухвалі акції лабораторії The Yes Men і про те, що екологічне – це завжди політичне, у фільмі «Коли два світи зіштовхуються».

 

10 програм складали цьогорічну позаконкурсну частину Docudays UA. DOCU/ХІТИ традиційно презентували фільми-фаворити міжнародних фестивалів, серед яких – номінант на премію «Оскар» «Я не твій негр» (реж. Раул Пек).

 

Окрім цього, для глядачів ми підготували особливу програму МАЙСТРИ, що представила фільми видатних документалістів – Сергія Буковського, Аудрюса Стоніса, Мірослава Янека, Павела Лозінського та Міхаеля Ґлавоґґера.

 

Сміливість, свобода, краса – основні мотиви фільмів програми ТРИ РЕЧІ, ЯКІ Я НЕ ЗНАЮ ПРО НЕЇ. Жінки-режисерки звертають увагу на речі, які часто вислизають із нашої уваги через засилля стереотипів та упереджень щодо ролі та місця жінки в соціумі.

 

Оригінальний погляд на науку пропонували фільми в програмі HOMO SCIENCE – науково-популярне есе Вернера Герцоґа про інтернет, ексцентричне дослідження про плісняву та зразок антинаукового кіно, після якого на глядачів чекає розмова про міфи щодо ГМО за участі вчених.

 

DOCU/ART об’єднав швейцарських музикантів-експериментаторів, які видобувають звуки для свого мистецтва на звалищах; китайських «ван гогів», які роками створюють копії, не бачивши оригіналу; та документальне полотно про постапокаліпсис.

 

Чим для нас є простір, де ми живемо? Як він формується, хто його контролює і як ми можемо його змінити? Представлені в програмі ОБРАЗ МІСТА фільми об’єднало те, що в усіх них ми бачимо простір протесту – колективна чи одинока, це політична боротьба за свої права, вимога громади бути почутою чи прагнення залишитися в рідному для себе місці.

 

Зворушливі історії про дорослішання були в традиційній програмі DOCU/ЮНІСТЬ – для кінопереглядів усією сім’єю.

 

Цьогорічний географічний фокус – країни Скандинавії! DOC НА КРИЖИНІ – монументальне полотно про робітників, історія взаємодій із «природніми стихіями» в житті людини та казка про шлях від ув'язнення за подружню зраду до свободи.

 

Програма про споживання ПОКОЛІННЯ C. розповідає: чим буде харчуватися людина через 30 років і які на смак хробаки? Чим загрожує людству такий звичний для нас одяг, як джинси? Як знайти в капусті «гусінь комунізму»?

 

Також традиційно працювала ЖИВА БІБЛІОТЕКА. Щороку це унікальні досвіди й важливі розмови про іншування, політику, сім’ю, роботу, стосунки. Це простір, де книжками є реальні люди, стосовно яких існують упередження в суспільстві.

 

Цього року на Docudays UA відбувся і спеціальний показ документальної стрічки «Процес. Російська держава проти Олега Сенцова» режисера Аскольда Курова. А спільно з Національним центром Олександра Довженка пройшла презентація DVD-видання «Чорнобиль [не]видимий» та дискусія за участі експертів та експерток.

 

Уперше на Docudays UA стартувала індустріальна секція DOCU/PRO, що має на меті познайомити українських документалістів із міжнародними професійними кіноплатформами, навчити презентувати проекти під час пітчинг-сесій, знаходити міжнародних партнерів та фінансування за кордоном, допомогати розробляти проект на різних стадіях та багато іншого. 

 

Зокрема, під час церемонії закриття оголосили результати одного із найважливіших блоків нової індустріальної секції фестивалю DOCU/ПРО - відкритого пітчингу трьох довгострокових воркшопів - DocWorks: UA/UK, Warscape та «Молоді про Україну». Грошову нагороду в 5000 доларів США вручили проекту-переможцеві міжнародного конкурсу WARSCAPE - «Подвійній пастці» режисерки Валерії Трещової та продюсерки Вікторії Гусенок. Оголосила команду-переможця і міжнародна програма DocWorks: UA/UK. Приз у 3000 британських фунтів отримав проект «UNDERWATER» режисерки Оксани Казьміної та продюсера Льоші Чащина. Також приз за найкращий пітчинг від компаніі KWA SOUND PRODUCTION (50 000 гривень) отримав проект «(Н)ОСТАЛЬГІЯ» (режисерка Вікі Торнтон та продюсерка Маріон Ґут).

 

Працювала на фестивалі і майстерня документального кіно DOCU/КЛАС. Тут пройшли різноманітні дискусії й зустрічі зі знаними режисерами, продюсерами, фотографами про те, яку роль відіграє документалістика у формуванні й розвінчанні міфів, про міжнародний досвід фестивалів про права людини, про роль жінки в кінематографі. Серед гостей DOCU/КЛАС – правозахисник, засновник One World Festival Іґор Блажевіч, журналістка й експертка в кінопромоції Тесса Мой, фотограф Джеймс Вітлоу Делано, режисерка монтажу Моніка Віллі (працювала з Міхаелем Ганеке, Міхаелем Ґлавоґґером), а також режисери Павел Лозінські та Сергій Буковський.

 

Тоді як батьки в кінозалах, фестиваль Docudays UA влаштував для найменших діток справжній екологічний Імаджинаріум у просторі DOC/САДОК. Насичена програма активних і розвивальних занять переконує: піклування про довкілля може бути веселою й захопливою справою.

 

Із 25 по 31 березня на третьому поверсі Будинку кіно пройшли також дві фотовиставки – #EverydayClimateChange та #Ecooko. EverydayClimateChange – волонтерський активістський проект, покликаний демонструвати щоденні свідчення зміни клімату на всіх континентах. Це Інстаграм-акаунт, де беруть участь кілька десятків професійних фотографок і фотографів з усього світу і через свої пости засвідчують у конкурсі Інстаграм-фото #Ecooko, що проблема зміни клімату існує. Цей проект надихнув команду фестивалю провести конкурс Інстаграм-фото #Ecooko та спробувати розібратися, що відбувається з довкіллям України сьогодні. На фотовиставках було представлено вибрані фотографії з проекту EverydayClimateChange, а також найкращі роботи з конкурсу #ECOOKO: покажи довкілля країни.

 

Переможців у конкурсі Instagram-фото #ECOOKO: покажи довкілля країни оголосили під час церемонії закриття фестивалю. Нагороду від Всесвітнього фонду дикої природи в Україні (WWF в Україні) отримав - Олександр Степаненко. Приз від Освітнього проекту «Зелена Школа» отримали - Оксана Ващук, Сергій Хандусенко, Олег та Дар'я Промахови. Олег та Дар'я Промахови отримали також приз від команди Docudays UA.

 

Оскільки наскрізною темою Docudays UA у 2017 році стала проблема зміни клімату і захист довкілля, кожному з відвідувачів фестивалю ми пропонували долучитися до наших екологічних акцій, а отже і cтати каталізатором змін. Адже у діяльності фестивалю ми також спробували бути більш екологічно відповідальними.

 

Відтепер правозахисна програма фестивалю має свою назву. RIGHTS NOW! — гра слів, що у вільному тлумаченні з англійської означає й «право зараз», і «прямо зараз!». Цього року ми підготували заходи, що були цікаві і фаховим спеціалістам, і спеціалісткам із права та екоактивізму, і всім, хто в повсякденному житті стикався з «невидимими ранами» в довкіллі.

 

Активісти Асоціації велосипедистів Києва підготували кілька заходів у цьогорічній програмі. 25 березня, у день відзначення «Години Землі», тренер від АВК розказав про безпечне пересування по місту на велосипеді. Цього самого дня про переваги екологічного двоколісного транспорту і як велосипедисти можуть захищати свої права говорили під час події «#КрутиПедаліКиїв: чи мають велосипедисти право на місто?». Цьогоріч програма містила і низку урбаністичних заходів: «Місто для всіх» від аналітичного центру CEDOS та правозахисної кампанії «Fight For Right»; «Порожнечі публічних просторів» від самоорганізованої ініціативи «ДеНеДе»; круглий стіл «Зелений низовий активізм», де своїм досвідом поділилися учасники та учасниці з різних регіонів країни.

 

Проблема зміни клімату найбільше асоціюється сьогодні із забрудненням довкілля та зникненням видів рослин та тварин, і соціальний аспект цього не настільки добре досліджений. Під час дискусії «Права людини та зміна клімату», організованої МБО «Екологія-Право-Людина», говорили про ризики для людини та загрози порушення прав людей унаслідок зміни клімату. Зрозуміти, як функціонує сфера споживання і які її наслідки для довкілля, можна було під час супровідних дускусій з екологинями: «Суспільство споживання і зміни клімату», яку організовано разом із представництвом фонду ім. Гайнріха Бьолля в Україні. 

 

Загалом, у програмі було близько трьох десятків різноманітних заходів. 

 

Також, цього року на фестивалі ми започаткували ранкові зустрічі, протягом яких усі охочі могли поспілкуватися з усіма режисерами конкурсних програм та експерт(к)ами правозахисних заходів фестивалю. 

 

ПЕРЕМОЖЦІ DOCUDAYS UA-2017

 

Головний приз

УСІ ЦІ НЕРВИ

реж. Дженні Ґейдж

США

 

Це неспішна і ретельно продумана операторська робота підсилює центральну тему і бажану атмосферу. Фільм розкриває таємне життя дівчат-підлітків, які зазвичай за жодних обставин не відкривають свої внутрішні секрети дорослим. На думку журі, надавши цим дівчаткам голосу, творці фільму розробили сміливу платформу для молодих жінок. Дівчата з усього світу заслуговують бути почутими – це ключова правозахисна проблема, що відлунює і тут, в Україні.

 

Особлива відзнака 

НОВЕ ЖИТТЯ ҐОҐІТИ

реж. Леван Коґуашвілі

Грузія, Хорватія, Україна

 

На думку журі, режисер Леван Коґуашвілі прийняв рішення підійти достатньо близько, щоб зрозуміти переживання Гогіти і його дружини, при цьому виявляючи повагу до їхньої тихої близькості. Це, а також прекрасні кадри і послідовний ритм монтажу пронизують фільм, роблячи його неймовірно захопливим.

 

DOCU/ПРАВА

 

Головний приз

ПОЛ ПРИХОДИТЬ З-ЗА МОРЯ: ЩОДЕННИК ЗУСТРІЧІ

реж. Якоб Пройсс

Німеччина

 

Журі конкурсу DOCU/ПРАВА одноголосно вирішило присудити головну нагороду Якобу Пройссу за відвертий, прискіпливий, серйозний і відповідальний підхід до однієї з найкритичніших проблем, яка на сьогодні постала в Європі, – проблеми масової міграції, а також до питання, як ми – європейці – повинні та будемо ставитися до міграції, якими будуть наслідки нашого рішення для інших людей, якими будуть наслідки для нашого власного комфорту і безпеки. Фільм зображує захопливого і харизматичного героя, камерунця Пола, який переживає драматичні небезпечні пригоди і стоїть перед труднощами невідомості, однак ні на мить не втрачає гідності, шляхетності, наполегливості, терпіння, впевненості, віри в себе, у життя, у людську працю, а також в інших людей та Бога. Фільм ані на мить не припиняє стежити і ставитися до головного героя у надзвичайно шляхетний спосіб. Фільм висвітлює численні драматичні колізії, за якими ми спостерігаємо із завмиранням серця: чи переживе Пол сповнену небезпек мандрівку Середземним морем, чи не спіймають його на шляху з Іспанії до Парижа, а звідти – до Німеччини, чи знайде він, де заночувати, а чи буде змушений спати на вулиці, чи депортують його після довгих мандрів з Камеруна до північної Німеччини, а чи йому вдасться там облаштуватися.    Однак те, що робить цю картину особливо впливовою, це паралельний сюжет і паралельна дилема, яку вона піднімає і досліджує, а саме питання: що ж робити режисеру, рятуальникам берегової служби в Середземному морі, поліцейському в Іспанії, товаришу в Парижі, соціальному працівнику, випадковому перехожому на автобусній зупинці, громадянину Німеччини чи Євросоюзу, що нам робити, коли Пол, людина з іншої країни, іншого континенту приходить з-за моря у наш світ? Що ви будете робити при зустрічі з людиною, яка щойно пережила – а скільки людей не пережило? – реальну людську трагедію? Що ви будете робити при зустрічі зі схвильованою людиною, яка пережила потрясіння до глибини душі, яка бачила і перемогла смерть? Залишитеся професіоналом, зберігатимете дистанцію, далі виконуватимете свою звичну роботу, яка передбачає певні правила і безпеку у зоні комфорту? Чи вийдете з цієї зони комфорту, ризикнете, заглянете в невідоме, зробите усе можливе, щоб допомогти? Це знаковий фільм для нашої європейської – та й не лише європейської – дискусії про мігрантів у момент прийняття епохальних рішень: чи опустимося ми до популізму, невігластва і егоїстичної жорстокості, а чи ризикнемо і виявимо відповідальність і гуманізм? У той же час Якоб зробив і інший вибір. Він не залишився безпристрасним, далеким, професійним спостерігачем, а ризикнув вийти зі своєї зони комфорту, щоб допомогти Полу. Він увійшов у власний фільм, і навіть увів туди своїх добропорядних, статечних, законослухняних німецьких батьків, коли запросив Пола в їхню квартиру і в їхнє життя. Пол та його сім’я зробили те, що й Ангела Меркель і ціла Німеччина: вони ризикнули покинути зону комфорту, щоб взяти на себе відповідальність і врятувати життя людей.  Фільм не дає нам остаточної відповіді, чим завершилася історія Пола, чи його депортували, чи він залишився у Німеччині, і це правильно, що цієї відповіді ми не отримали. Ми досі не знаємо, чим завершиться німецький експеримент гостинності. Але переглянувши фільм, ми, глядачі, бажаємо Полу залишитися в Німеччині, бажаємо йому переконати владу, що він може допомогти, доглядаючи за літніми німцями, ми бажаємо йому заразити Німеччину і Європу своєю гідністю, наполегливістю, впевненістю і вірою, ми бажаємо Ангелі Меркель і Німеччині успіху у сміливому починанні із прийняття Пола та сирійських біженців заради порятунку життя людей, заради порятунку цілого людства.

 

Спеціальна відзнака

ПОВЕРНЕННЯ

реж. Захаві Санжаві

Швеція

 

DOCU/КОРОТКО

 

Головний приз

Я НЕ ТУТЕШНЯ

реж. Майте Альберді, Ґ’єдре Жіките

Литва, Чилі

 

За якихось двадцять шість хвилин два талановиті режисери стрічки Майте Альберді та Ґ’єдре Жіките створюють багатогранний та емоційно насичений світ, який майстерно та артистично заломлюється в їхній оптиці. Наприкінці свого життя героїня та її співмешканці насододжуються життям з гумором, сумом та повагою, незважаючи на плин часу, що наближає їх до смерті.

 

Спеціальна відзнака

РАКІЯДА

реж. Нікола Іліч

Швейцарія

 

DOCU/УКРАЇНА

 

Головний приз

УКРИТТЯ

реж. Анастасія Максимчук

Україна

 

За незвичний портрет волонтерів, що працюють без державної підтримки та їх боротьба проти жорстокості і сила звичайних людей займає центральне місце у цьому фільмі.

 

Спеціальна відзнака

ЛЕНІНОПАД

реж. Світлана Шимко

Україна

 

Як розумний та амбіційний за формою коментар до ідеологічних змін у суспільстві.

 

ПРИЗ СТУДЕНТCЬКОГО ЖУРІ

5 ЖОВТНЯ

реж. Мартін Коллар

Словаччина, Чехія

 

За висловлене без слів, поезію дороги, цілісність образу та відвертий портрет людини перед обличчям невідомого фільм.

 

ПРИЗ ІМЕНІ АНДРІЯ МАТРОСОВА ВІД ОРГАНІЗАТОРІВ DOCUDAYS UA

АМАЗОНА

реж. Клер Вайскопф

Колумбія

 

За надзвичайну делікатність та сміливість у дослідженні одвічної дилеми людства – пошуку рівноваги між особистою свободою та відповідальністю перед дітьми.

 

ПРИЗ ГЛЯДАЦЬКИХ СИМПАТІЙ

НАРОДЖЕНІ БУТИ ВІЛЬНИМИ

реж. Ґаяне Петросян

Великобританія, Росія

 

XIIІ Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

 

Дати проведення: 25 березня – 1 квітня 2016 року (Київ), жовтень 2016 – грудень 2016 року (регіони України)

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Громадська організація «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя та здоров'я та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».

Локації: Будинок кіно, «Кінопанорама», кінотеатр «Київ», ПінчукАртЦентр, кінотеатр «Ліра».

 

Фільмом-відкриття Docudays UA стала стрічка «У променях сонця» російського режисера Віталія Манського. Ведучі церемонії відкриття – журналіст Майкл Щур та ведуча канала «1+1» Марічка Падалко. Фінальним акордом фестивалю стала українська прем'єра документального фільму «Маріуполіс» литовського режисера Мантаса Кведаравічюса. Церемонію нагородження фільмів-переможців провели модератори фестивалю: режисерка Марина Степанська та піар-менеджер фонду ІЗОЛЯЦІЯ Лесь Виноградов. 

 

Заходи фестивалю об’єднали темою КРІЗЬ ІЛЮЗІЇ тому, що у нас було відчуття, ніби зараз увесь світ продирається крізь ілюзії до якогось нового цивілізаційного устрою.

 

Фестиваль традиційно представив конкурсну та позаконкурсну програми. Конкурс пройшов у напрямках – DOCU/ЖИТТЯ, DOCU/ПРАВО, DOCU/КОРОТКО, кожен із яких оцінювало окреме журі. Окрім того уперше цього року запустили окремий конкурс українських документальних фільмів DOCU/УКРАЇНА. Також свого фаворита обирало студентське журі та глядачі.

 

Позаконкурсна програма об’єднала фільми-лауреати світових кінофестивалів, а також була тематично поділена на секції: DOCU/ХІТИ, DOCU/ЮНІСТЬ, DOCU/АРТ, DOCU/ТЕХНО, ПОДОРОЖНІ, ПРОТИ-ДІЯ, КРІЗЬ ІЛЮЗІЇ, БОЖЕСТВЕННА П'ЯТІРКА З ДАНІЇ, TRUE/FALSE ПРЕЗЕНТУЄ, THE GUARDIAN DOCS та СПЕЦІАЛЬНІ ПОКАЗИ.

 

DOCU/ХІТИ – традиційно виняткові фестивальні улюбленці. Фільми програми КРІЗЬ ІЛЮЗІЇ зумисне вривалися до нашої зони комфорту й пропонували інакший погляд на вкрай звичні омани, що керують нашим життям. ПОДОРОЖНІ присвячені одній з найболючіших тем світу – міграції. А герої цьогорічної програми ПРОТИ-ДІЯ шукали відповіді на питання: що спонукає людей до опору і чи піддаються будь-які системи — політичні, соціальні, економічні — змінам?

 

Цьогоріч програма DOCU/АРТ присвячена темі «Ілюзії жанру», оскільки усі фільми не лише розповідають про людей творчих професій, а також є експериментами на території неігрового кінематографу. А DOCU/ТЕХНО — документалістиці, в якій героями часу стали сучасні технології. Цього року ми розширили вік цільової аудиторії і навіть вигадали нову назву для програми, щоб позначити ці зміни: DOCU/ЮНІСТЬ. Для нас важливо було залучити до розмови про світ та про себе не лише дітей, але і підлітків. БОЖЕСТВЕННА П'ЯТІРКА З ДАНІЇ — особлива збірка кращих данських стрічок різних років від кіноексперта Туе Стін Мюллера. Це еволюція документалістики цієї країни: від Йоргена Лета, вчителя Ларса фон Трієра, до молодих режисерів, які практикують селфі-кіно. А програма показів TRUE/FALSE ПРЕЗЕНТУЄ — кращі фільми американського фестивалю True/False, які представила його програмерка Памела Кон.

 

Фестиваль презентував також фотопроект «Українська мрія» Міхаіла Фрідмана. Це ще одна грань гіпнотичного коловороту цьогорічного Docudays UA, що пропонувала поглянути на символ українських реформ – нашу нову поліцію – під освіжаючим кутом.

 

Уже четвертий рік поспіль працювала майстерня документального кіно DOCU/КЛАС. Свої лекції та тренінги в ній провели режисер Вієстур Кайріш, кінокритикеса та програмна координаторка американського кінофестивалю True/False Памела Кон. Режисер-постановник Ґероґ Жено і драматургиня Наталія Ворожбит говорили про документальний театр. На фестивалі вони також показали свою виставу «Миколаївка» («Театр Переселенця»). Досвідчений «опікун» документального кіно Європи Туе Стін Мюллера був з лекцією «Данська документалістика: червоні, білі, вибухові». Данський режисер Йон Банґ Карлсен - з «Реальність – це питання віри». Учениця Маріни Разбєжкіної Діни Барінової — з «Підлітковий док: досвід воронезької школи». Окрім лекцій, програма DOCU/КЛАС запропонувала шість особливих презентацій про різнопланові кінематографічні ініціативи: МайстернюDOC Сергія Буковського, індустріальні можливості Міжнародного фестивалю документального кіно в Амстердамі (IDFA), Львівську кінокомісію, міжнародну веб-платформу «Dokumentor», видання Центру Олександра Довженка «Кінематографічна ревізія Донбасу» та новий конкурс документальних проектів на стадії розробки Docworks UA-UK.

 

Також під час фестивалю відбувся відкритий пітчинг конкурсу «The Guardian прямує в Україну». Було відібрано три українські документальні проекти-переможці.

 

Продовжив свою роботу на Docudays UA і DOC/САДОК для дітей віком від 3 до 14 років. Для найменших дітей були підготовлені цікаві розвиваючі заняття, цікаві бесіди та уроки англійської. Для дітей у віці 8-14 знову був організуваний курс документального кіно. Уже традиційно на фестивалі працювала «Жива бібліотека».

 

Паралельно із кінопоказами тривала правозахисна програма. Цього року ми підготували заходи, цікаві й фаховим спеціалістам і спеціалісткам із права та журналістики, і всім, хто в повсякденному житті стикається з бюрократичними перепонами та побутовою дискримінацією. Після показу фільму «Е-Team» говорили про міжнародну правозахисну організацію швидкого реагування з героїнею стрічки Анною Нейстат. Фахівці неурядової організації «WITNESS» розказали про свій досвід фіксації фактів правопорушень на камери найпростіших гаджетів, які б можна було використовувати в суді. Про інші виміри технічного прогресу та їхній можливий вплив на наше життя, відносини та етику можна було довідатися під час дискусії, організованої редакцією науково-популярного журналу «Куншт». Також відбулися майстер-класи та дискусії: «Доступ до публічної інформації як інструмент для журналістів і авторів фільмів-розслідувань», «За межами «берегині»: роль жінок в українській новій поліції», «Зі зброєю слабких крізь ілюзії», «Міграційна криза чи криза солідарності в Україні та ширшій Європі». Загалом, у правоосвітній програмі було близько 30 подій.

 

Переможці

 

DOCU/ЖИТТЯ

Головний приз: КРІСЛО ТВОГО БАТЬКА (реж. Алекс Лора, Антоніо Тібальді)

За величне та тонке зображення прихованого та клаустрофобного світу, наповненого пам’яттю та болем. Режисери прекрасно усвідомлюють завдання кінематографічного успіху, що створює один з найбільш всеохопних людських портретів серед тих, які ми мали нагоду коли-небудь побачити. Це простий, але великий фільм.

Особлива відзнака: VARTA 1, ЛЬВІВ, УКРАЇНА (реж. Юрій Грицина)

Цей повністю оригінальний погляд ознайомив нас із неймовірно захопливим кінематографічним голосом в українському ландшафті. Зображуючи мистецьку мужність, режисер наважився обрати позашляхову оповідь епічної події, повністю розриваючи при цьому форму документалістики в захопливий спосіб.

 

DOCU/ПРАВО

Головний приз: ЗВІТЬ МЕНЕ МАРІАННОЮ (реж. Кароліна Бєлявська)

За людяність, вміння відстоювати свої права, не дивлячись на зовнішні та внутрішні перешкоди, всупереч фізичному болю і несприйняттю оточення.
Почесний диплом: ЦЕНЗУРОВАНІ ГОЛОСИ (реж. Мор Луші)

За сильну і важливу історичну та архівну роботу. За роздуми над складними питаннями через сумніви солдатів, які оголюють потворне обличчя війни.

Почесний диплом: СЕРЕД ВІРЯН (реж. Гемаль Тріведі, Могаммед Алі Накві)

За відображення складних суперечностей всередині мусульманського світу і здатності громадянського суспільства чинити спротив безвихідному колу насильства. За надання слова кожній зі сторін, коли здається, що діалог неможливий.

 

DOCU/КОРОТКО

Головний приз: КІНЕЦЬ СВІТУ (реж. Моніка Павлючук)

Фільм природної проникливості, ця водночас чуттєва, виважена та добре структурована стрічка розглядає самотність, бажання, турботу, причетність та мужність у буденному житті місті, роблячи сильне твердження про визначальний вплив через людяність та мистецтво слухати.

Cпеціальна відзнака: САЛАМАНКА (реж. Руслан Фєдотов, Аляксандра Кулак)

Фільм вибудований навколо потужних візуальних композицій, які насправді залишаються з тобою. Цей гармонійний і поетичний фільм розглядає вирішальні миті, в які ми приймаємо найскладніші рішення у нашому житті, з дитинства до старості, з винятковим поглядом всередині ізольованої спільноти.

 

DOCU/УКРАЇНА

Головний приз: ЛЮДИ, ЯКІ ПРИЙШЛИ ДО ВЛАДИ (реж. Олексій Радинський, Томаш Рафа)

Цей фільм є водночас жорстким, суперечливим та зрозумілим. Цей енергійний фільм створений з безпосередністю, від якої неможливо відвернутися. Він висуває здогадки та надає доступ до надзвичайно складної ситуації насилля, конфлікту та ілюзій.

Особлива відзнака: REVE TA STOHNE ON TOUR (реж. Надія Парфан)

Солодко-гірка, трагікомічна та універсальна історія про мистецьку боротьбу та дружбу була нашим емоційним улюбленцем, який показує дивовижну симпатію двох героїв та створює атмосферу щиро і органічно.

 

ПРИЗ СТУДЕНСТЬКОГО ЖУРІ

ПАНОРАМА (реж. Юрій Шилов)

За процвітання кіномистецтва.

 

ПРИЗ ІМЕНІ АНДРІЯ МАТРОСОВА ВІД ОРГАНІЗАТОРІВ DOCUDAYS UA

ДЕСЯТЬ СЕКУНД (реж. Юлія Гонтарук)

За створення переконливого відчуття хиткості та вразливості життя. За вміння чути, любити і приймати людей з усіма їхніми суперечностями. За майстерне зображення всепоглинаючого відчаю й непереможного оптимізму, поєднаних  в одних і тих же людях в момент трагічних обстрілів Маріуполя.

 

ПРИЗ ГЛЯДАЦЬКИХ СИМПАТІЙ

ДЕВІД І Я (реж. Рей Клонскі, Марк Леймі)

 

XII Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

Дати проведення: 20 березня – 27 березня 2015 року (Київ), жовтень 2015 – грудень 2015 року (регіони України)

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Громадська організація «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя та здоров'я та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».

 Локації: Будинок кіно, «Кінопанорама», кінотеатр «Київ», ПінчукАртЦентр, Центр візуальної культури, галерея «Дім Миколи».

 

Фільмом-відкриття Docudays UA став «ДНР, або Химерна історія країни-саморобки» британського режисера Ентоні Баттса. Ведучі церемонії відкриття – ведуча канала «1+1» Марічка Падалко та журналіст Майкл Щур.

  

Заходи фестивалю об’єднані темою «Пропаганда», оскільки увага всіх українців прикута до війни на Сході, яку називають гібридною, бо розв’язана вона задовго до пострілів – у першу чергу, зброєю медіа та пропаганди.

  

Фестиваль традиційно представив конкурсну та позаконкурсну програми. Конкурс пройшов у трьох напрямках – DOCU/ЖИТТЯ, DOCU/ПРАВО, DOCU/КОРОТКО, кожен із яких оцінює окреме журі. Також свого фаворита обирає студентське журі та глядачі.  

 

Позаконкурсна програма об’єднала фільми-лауреати світових кінофестивалів, а також була тематично поділена на десять секцій:  DOCU/ХІТИ, DOCU/УКРАЇНА, TEMPO ПРЕЗЕНТУЄ, ЕКС-ЮГОСЛАВІЯ: ПРИМИРЕННЯ, DOCU/ДІТИ, DOCU/АРТ, DOCU/ЕНЕРГІЯ,  ЕФЕКТ ГРУЗІЇ, ПРОПАГАНДА, РЕТРОСПЕКТИВА АЛЬОНИ ВАН ДЕР ХОРСТ та СПЕЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗ від Cinema Politica.

 

DOCU/ЕНЕРГІЯ висвітлила три погляди на права людей і природи, випробування та можливості людей в умовах війни з жадібними енергетичними корпораціями та власними споживацькими звичками.

DOCU/УКРАЇНА – це найсвіжіші стрічки від вітчизняних авторів, а також українська прем’єра фільму-есею «Вагріч і чорний квадрат» про відомого художника- концептуаліста Вагріча Бахчаняна від українсько-американського режисера Андрія Загданського.

DOCU/ХІТИ – це п’ять виняткових фестивальних улюбленців.

Програма  DOCU/ART – це не лише фільми, але й ціла лекційно-дискусійна платформа. Повторні покази програми були винесені на територію ПінчукАртЦентру. Тут відбувалися зустрічі з експертами та обговорення зв’язку документалістики та мистецтва.

Кожного року Docudays UA знайомить вітчизняну аудиторію зі своїми колегами із за- кордону. Цього разу у фокусі Швеція і програма ДОКУМЕНТАЛЬНИЙ ФЕСТИВАЛЬ TEMPO ПРЕЗЕНТУЄ.

ЕКС-ЮГОСЛАВІЯ: ПРИМИРЕННЯ різнопланово ілюструвала непрості процеси по- вернення до мирного життя у цьому регіоні.

ЕФЕКТ ГРУЗІЇ (спільно з CineDOC-Tbilisi) – це три фільми про Грузію, в яких усе зрозуміле і близьке нам, українцям. Ідоли радянської епохи повстають із мертвих, а влада та її реформи відірвані від реальних потреб народу.

CПЕЦІАЛЬНИЙ ПОКАЗ від Cinema Politica – організації, що протягом останніх два- надцяти років влаштовує щотижневі покази незалежного політичного документального кіно при Університеті Конкордія у Монреалі.

РЕТРОСПЕКТИВА АЛЬОНИ ВАН ДЕР ХОРСТ – це збірка фільмів відомої нідерландської режисерки російського походження.  

 

Фестиваль презентував одразу два фотопроекти:

Фотовиставка «Чуєш, брате?» Олександра Глядєлова. На виставці – близько 60 світлин, які розповідали про революцію та війну в Україні.

Фотовиставка «Грозний: дев’ять міст» – спільний проект Ольги Кравець, Марії Моріної та Оксани Юшко, що досліджувада специфічні аспекти наслідків війни в Грозному.

 

Уже третій рік поспіль працювала  майстерню документального кіно DOCU/CLASS. Свої майстер-класи в ній провели Альона ван дер Хорст; відомий оператор Ларс Скрі; Стефан Юбер-Бліc та Мішель Мітчелл «Трансмедійний сторітелінг для активістів та правозахисної тематики»; Марія Морі на, Оксана Юшко та Анна Шпакова «Груповий проект «Грозний: 9 міст» – як створити і показати проект, що критично оцінює події у твоїй рідній країні»; Арчіл Хетаґурі та Ілеана Станчулеску «Сторітелінг та провідні персонажі в документалістиці»; Езра Вінтон та Светла Турнін «Документальний активізм: політика програмування, організація народних показів та соціальні рухи»; Андрей Рус «Кінощоденник та його спадок»; Мартічка Божилова «Привнесення місцевих традицій у світову документалістику»; Олександр Глядєлов «Обставини часу»; Аскольд Куров «(Не)політичне кіно»; Елла Штика, Дмитро Тяжлов «LabDOCUTOLOKA. Навчальна пітчинг-сесія».

 

Вперше Docudays UA розшив вікові рамки для відвідувачів та започатковував програму дитячих заходів DOC/САДОК для дітей віком від 3 до 14 років. Для найменших дітей були підготовлені цікаві розвиваючі заняття, цікаві бесіди та уроки англійської. Для дітей у віці 8-14 вперше був організуваний курс документального кіно.

 

На фестивалі вже традиційно працювала «Жива бібліотека».

 

Паралельно із кінопоказами тривала правозахисна програма фестивалю. Головний правозахисний майданчик країни запросив активістів, режисерів, громадських діячів, журналістів та всіх охочих до дискусій, круглих столів, презентацій, тренінгів та перегляду кінострічок. У програмі заходів були дискусії про пропаганду в умовах війни та правозахисну журналістику;  презентація антидискримінаційної кампанії; показ повнометражного документального фільму про Голодомор Бенедикт Бане «Голодомор. Забутий геноцид» (2013); тренінги з організації публічних акцій та енергоефективності; День Волі Білорусі; Кримський день.

 

Також у рамках фестивалю відбулася презентація мережі кіноклубів медіапросвіти з прав людини Docudaus UA та онлайн Центру DOCU/CLUB та онлайн-кінотеатру DOCU/SPACE.

 

Переможці

DOCU/ЖИТТЯ 

Головний приз: РАЗОМ (реж. Дєніс Шабаєв)

За новаторство, здатність надихати й глибоку роботу з героями. Фільм виконано у стриманій, але самобутній манері, з ефективним використанням прийомів оповіді від імені дитини. Герої присутні динамічно – вони розвиваються і особистісно, і соціально відносно інших членів групи – а їхнім стосункам притаманні теплота й гумор. Призер дійсно може надихнути усіх майбутніх кінематографістів. Так легко показати щось настільки складне – і майстерність, і рідкісний дар. 

Почесний диплом: ГЛИБОКІ ПОЧУТТЯ (реж. Ян П. Матушинський)

За чудово передане на екрані відчуття внутрішньої боротьби й конфлікту між покликом пристрасті й піклуванням про інших. У цьому фільмі режисерові вдалося зафіксувати складні взаємини між двома закоханими людьми й детально змалювати процес реабілітації. 

 

DOCU/ПРАВО 

Головний приз: БОЖА ВОЛЯ (реж. Бєата Бубєнєц)

Почесний диплом: УБИВСТВО ШАХТАРІВ (реж. Регад Десаі)                 

Почесний диплом героя документальної стрічки: ЦАП ЗА ГОЛОС (реж. Єрун ван Велзен)

Магделіні 

 

DOCU/КОРОТКО 

Головний приз: ТОЧКА ВІДЛІКУ (реж. Міхал Щесняк)

За фільм, що засобами кіно фіксує непевність героїні й особливість її стосунків із близькою людиною, котра надихає її наново віднайти для себе сенс життя. 

Почесний диплом: ФІЗРУК, ЗОЛОТО ТА РІЧКА (реж. Аманбек Ажимат)

За прекрасно зняту стрічку, що оповідає історію невідомого місця, де герої борються за виживання у жорстких умовах дивовижно невимушено й не без гумору. 

Почесний диплом героя документальної стрічки: МЕДИК ІДЕ ОСТАННЬОЮ (реж. Світлана Шимко) 

Харизматичній і безстрашній героїні фільму, котра готова іти до кінця за справу, в яку щиро вірить. 

 

ПРИЗ СТУДЕНТСЬКОГО ЖЮРІ 

Головний приз: ЦАП ЗА ГОЛОС (реж. Єрун ван Велзен)

За багатогранність, нагальність і гендерну чутливість. 

Почесний диплом: ДОВГО ТА ЩАСЛИВО (реж. Татьяна Божіч)

За відкритість перед глядачем і щирість із собою. 

 

ПРИЗ ІМЕНІ АНДРІЯ МАТРОСОВА ВІД ОРГАНІЗАТОРІВ DOCUDAYS UA  

СКРІЗЬ МАЙДАН (реж. Катерина Горностай)

За переможний дух свободи. 

 

ПРИЗ ГЛЯДАЦЬКИХ СИМПАТІЙ 

ЯМА (реж. Їржі Стейскал)

 

XI Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

Дати проведення: 21 березня – 28 березня 2014 року (Київ), жовтень – грудень 2014 року (регіони України)

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Херсонська міська Асоціація журналістів «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя та здоров'я та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв».

Локації: Будинок кіно, «Кінопанорама», кінотеатр «Київ»

Docudays UA відмовився від фільму-відкриття, натомість фестиваль звернувся до режисерів, що знімали український протест, і попросив надати їхні найкращі кадри. Епізоди майбутніх фільмів про Євромайдан склалися у калейдоскоп революції, що не потребує коментарів. Відкрила фестиваль хроніка українського протесту: «Євромайдан. Чорновий монтаж». 

Ведучі церемонії відкриття – відомі журналісти Наталя Гуменюк та Андрій Сайчук.  

Гість церемонії відкриття – актриса, співачка Мар’яна Садовська. 

 

Тема XI Docudays UA – «Ідеорупція». Це – корупція, що давно набула ознак ідеології, яка з роками стійко закріпилась в українській ментальності. Цьогорічною темою ми прагнемо осягнути масштаби корупції в Україні та світі, показати, як солідарність звичайних людей може протистояти ідеорупції.

 

Фестиваль традиційно представив конкурсну та позаконкурсну програми. Конкурс пройшов у трьох напрямках – DOCU/ЖИТТЯ, DOCU/ПРАВО, DOCU/КОРОТКО, кожен із яких оцінює окреме журі. Також свого фаворита обирає студентське журі та глядачі. 

Позаконкурсна програма об’єднала фільми-лауреати світових кінофестивалів, фільми про мирні протести, підбірки найкращих фільмів та багато іншого. Спецпрограми 2014 року: DOCU/ХІТИ, DOCU/УКРАЇНА, HOT DOCS презентує, DOCU/СПРОТИВ, DOCU/АРТ, АРТДОКФЕСТ презентує  та РЕТРОСПЕКТИВА АНДРІЯ ЗАГДАНСЬКОГО.

 

DOCU/УКРАЇНА дає можливість познайомитися з митцями різних генерацій, стилів і вподобань. Від зовсім юних початківців, не досить майстерних, але вже із власним мистецьким поглядом, до улюбленців багатьох фестивалів та майже класиками вітчизняної документалістики.

DOCU/СПРОТИВ – для того, щоб шукати рецепти чи прості відповіді на складні питання. Не для того, щоб вчитися на чужих помилках. Що ми можемо напевне, так це зрозуміти, що ми не самі. Шукаючи світло в кінці тунелю, є шанс його побачити, якщо на іншому боці запалить ліхтарик той, хто також шукає вихід.

DOCU/АРТ – це барвисте, безкомпромісне кіно, де людина творить і репродукує акти волі замість лайків. «Мистецька війна» Марко Вілмса якнайкраще втілює це гасло в життя. «Pussy проти Путіна» анонімного тандему Gogol’s Wives, премійована в Амстердамі як найкращий фільм у середньометражному конкурсі, блискуче архівує історію групи Pussy Riot. «Від Ірану, розлучення» Азаде Мусаві та Куруша Атеї розглядає приклад небаченого успіху Асґара Фархаді, коли «Надер і Симін: Розлучення» здобуває найпрестижніші нагороди європейських кінофестивалів, а потім і «Оскара».

Спецпрограма DOCU/ХІТИ пропонує фільми-переможці міжнародних фестивалів.

Три стрічки від Канадського міжнародного фестивалю документального кіно HOT DOCS не претендують на революцію ані в житті, ані в кінематографі. Однак вони додають ще кілька опцій до нашого ментального компаса. Фільми цієї добірки стверджують: те, що ми вважаємо складним чи неприпустимим у нашому житті, – є повсякденням для інших. 

Програма МКФ АРТДОКФЕСТ представила  три стрічки. У данському «Танцюристі», видовищному, створеному для кінопрокату, вибудованому за законами великого ігрового кіно, глядач побачив людину в критичний період її життя. Литовські «Іграшки» суто художнім чином демонструють, які мутації можливі з людськими істотами в умовах поліцейської держави. А чесько-російське «Виховання Ульяни» зосереджене на тому, як ламає, але не зламає тоталітарна реальність богоугодного притулку маленьку, проте горду й волелюбну людину.

 

Фестиваль презентував одразу два фотопроекти:

- фотовиставку «Обличчя Майдану» Ігоря Гайдая у галереї «Камера» (22–28 березня);

- фотовиставку «Фото 51: Чи прописана корупція в ДНК Росії?» Міхаїла Фрідмана у київському Будинку кіно (22–28 березня). 

 

Майстерня документального кіно DOCU/КЛАС запропонувала слухачам таких лекторів: Ілона Бічевська «Від ідеї до міжнародного екрана: чи легко бути першим міжнародним продюсером?», Міша Фрідман «Аналітична фотожурналістика», Андрєй Загданський «Внутрішній фільм режисера», Дмитро Тяжлов«ІндіЛаб 2013: досвід практичного майстер-класу з документального кіно», Ігор Гайдай «Авторські проекти у фотографії», Сімона Бауман «Продюсування політичних фільмів», Олександр Течинський, Олексій Солодунов та Дмитро Стоїков «Документалістика ближнього бою», Кріс МакДональд «Як побудувати успішну фестивальну стратегію для просування фільму», Макс Афанасьєв та Олександр Юдін «Рідке телебачення», Борис Мітіч «Вся індустрія документального кіно в 5 картинках», Улдіс Секуліс «Креативне кіно в рамках ТБ», Мачєй Кузємскі «Роль мандрів у документальному кіно», Надія Парфан та Ілля Гладштейн «Чорнобиль в кіно: від хроніки катастрофи до дітей-мутантів».

 

Втретє відбувся проект «Жива бібліотека»: традиційний формат спілкування глядачів та гостей фестивалю із «живими книжками» – людьми, щодо яких існує упереджене ставлення у суспільстві: міліціонером, біженцем, мусульманином, геєм, феміністкою.

 

Переможці

 

Фільм-переможець DOCU/ЖИТТЯ «Останній лімузин» режисерки Дар’ї Хльосткіної (Росія, 2014). За словами журі, це талановито виконаний фільм з ідеальним вибором героїв – зворушливий у соціальній, економічній і політичній абсурдності.  Журі нагородило цю стрічку за благородне, співчутливе змалювання життя робітників державної фабрики, що загубились у реформах, але не в людяності. 

 

Спеціальну відзнаку від журі конкурсу DOCU/ЖИТТЯ присудили фільму «Присмерк» режисера Валентина Васяновича (Україна, 2014) за непересічне візуальне й емоційне змалювання людської стійкості, чуттєвості та незалежності. Також особливу відзнаку DOCU/ЖИТТЯ отримав фільм «Нічна робота» режисерів Девіда Редмона й Ешлі Сабіна (США, Канада, 2013) за провокативне, нетипове й алегоричне відтворення праці у промисловій галузі та особистої свободи.

 

Переможцем DOCU/КОРОТКО стала стрічка «Лізо, ходи додому» режисерки Оксани Бурої (Литва, Естонія, 2012) – за поетичну чуттєвість і повагу до людських таємниць. Особливі відзнаки DOCU/КОРОТКО отримали фільм «Йоанна» режисерки Анети Копач (Польща, 2013), що був відзначений за здатність кінематографіста наближатися, водночас зберігаючи дистанцію, а також фільм «Мама» режисерки Лідії Шейніної (Росія, 2013) – за вміння кінематографіста знайти у замкненому просторі однієї квартири «те, від чого тьохкає серце».

 

Журі DOCU/ПРАВО головний приз віддало стрічці «Материнська мрія» режисерки Валері Ґуденус (Швейцарія, 2013) за глибоко особисте, проникливе та художнє відображення контраверсійної та соціально важливої правозахисної проблеми, яка стосується долі жінок та дітей у всьому світі. Особливі відзнакиотримали «Зона без вогню: Убивчі поля Шрі-Ланки» режисера Каллем Макрей (Великобританія, 2013) за потужне використання відеоадвокації у всесвітній кампанії з формування громадської думки про масові вбивства цивільних представників тамільської меншини у Шрі-Ланці. Також журі відзначило стрічку «Капітан і його пірат» режисера Енді Вольффа (Бельгія, Німеччина, 2012) за виняткову хоробрість знімальної групи фільму та видатне відображення феномену міжнародного піратства у викладенні жертви та її наглядача.

 

Студентське журі вручило свою нагороду фільму «Далекобійник і лис» режисера Араша Лахуті (Іран, 2013) за оптимістичну історію: захоплення довжиною в життя.

 

Фаворитом глядачів став фільм «Йоанна» режисерки Анети Копач (Польща), що отримує у винагороду 15 660 грн, – кошти, зібрані завдяки фестивальній крамничці. 

Приз імені Андрія Матросова від організаторів Docudays UA здобула стрічка «Щоденник подорожі» режисера Пьотра Стасіка (Польща, 2013).

 

X Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

Дати проведення: 22 березня – 28 березня 2013 року (Київ), жовтень – грудень 2013 року (регіони України)

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Херсонська міська Асоціація журналістів «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя та здоров'я та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

Локації: Будинок кіно та «Кінопанорама»

 

Відкривала Docudays UA чеська іронічна стрічка «Твердиня», режисери якої Клара Тасовська та Лукаш Кокеш проводять екскурсію Придністров’ям, або ж «музеєм тоталітаризму просто неба», де люди навчилися балансувати на межі існування в «неіснуючій державі» та позиранням у бік ЄС.

 

Цього року правозахисні заходи та кінопокази на фестивалі Docudays UA були об’єднані спеціальною темою – «Вибір є!» Особливий фокус на захист свободи слова і мирних зібрань, доступ до інформації та право на вільне вираження поглядів.

 

Фестиваль також презентував кілька спецпрограм:

«Арабська весна»: панорама революційних подій у Тунісі, Єгипті та Ємені. Що таке Арабська весна і як живеться після неї?

«Найкращі фільми Docudays UA»: добірка хітів з різних фестивальних років  

DOCU/AРТ: три українські прем'єри фільмів про всесвітньо відомих митців Джафара Панахі, Ай Вейвея і Томоко Мукаяму, які присвятили своє життя боротьбі за свободу – свободу бути громадянином, митцем і просто людиною.

DOCU/ANIMA. Документальна анімація – найкращі та найсвіжіші зразки документальної анімації європейських кінофестивалів.

«Прощавай кіно!»: презентація кінознавцем Олексієм Радинським циклу: Українська критична документалістика 1987—1995 років.

Світові прем’єри українських проектів: «Ромська мрія» українського режисера Романа Бондарчука, кіноальманах «Відкритий доступ» та альманах «Поза Євро».

 

Вже традиційно пройшли майстер-класи відомих режисерів-документалістів, продюсерів та кінокритиків DOCU/КЛАС:: Любові Аркус (Росія), Аудрюса Стоніса (Литва), Павла Костомарова (Росія), Маріанни Каат (Естонія), Петра Льома (Канада), Туе Стін Мюллера (Данія), Кшиштофа Копчинського(Польща), Романа Бондарчука (Україна), Стефана Сьоана (Франція).

 

Фільми змагалися у трьох конкурсах – DOCU/ЖИТТЯ, DOCU/ПРАВО, DOCU/КОРОТКО. Свого фаворита також обирали студенти і глядачі.

Традиційно на знак пам’яті про друга і продюсера фестивалю Андрія Матросова організатори вручили особливу премію фільму, в якому побачили найбільше любові. У Будинку кіно також пройшла спеціальна виставка фотографій Андрія Матросова.

 

Вдруге відбувся проект «Жива бібліотека», де всі бажаючі могли поспілкуватися  з «живими книжками» – людьми, щодо яких існує упереджене ставлення у суспільстві.

 

Закривала фестиваль спеціальна подія від Національного центру Олександра Довженка та Docudays UA в рамках проекту «КОЛО ДЗИҐИ» – прем’єрний показ відреставрованої версії фільму Дзиґи Вертова «Одинадцятий» (1928, Українська РСР) у музичному супроводі Антона Байбакова.

 

Переможці

DOCU/ЖИТТЯ

 

Переможець «Розмови на серйозні теми» (Ґієдре Бейноруте).

Спеціальні відзнаки отримали «Ноосфера» (реж. Арчіл Хетаґурі та Ілеана Станкулеску) та «Документаліст» (реж. Іварс Звієдріс та Інесе Клява). «Ноосфера» - це теплий, дуже особистий портрет ексцентрика Ніко, що як учений і педагог передає свій погляд на майбутнє світу й любові, намагаючись застосовувати свою теорію у власному житті. «Документаліст» - це веселий і розумний фільм про кіно, що порушує найважливіше питання  взаємозв’язку того, хто знімає, і того, кого знімають.

Журі: литовський кінорежисер і продюсер, член Європейської кіноакадемії Аудрюс Стоніс, засновник і головний редактор російського кіножурналу «Сеанс» Любов Аркус, співзасновник багатьох кінофестивалів і програмний консультант відомих кінофорумів Туе Стін Мюллер із Данії.

 

DOCU/ПРАВО

Переможець «Дівчина з Півдня» (реж. Хосе Луїс Ґарсіа).

Спеціальні відзнаки за палкий оптимізм та обстоювання ідеалів гуманізму в житті у конкурсі отримав «Синдром панка» Юкка Карккайнена та Я-П Пассі. 

Журі: індійсько-український правозахисник, політолог, поет і перекладач Мрідула Гош, а також відомий білоруський правозахисник Павел Левінаў.

 

DOCU/КОРОТКО

Переможець «Воласті голуби» Пола Фіґана. 

Спеціальні відзнаки отримали «Цвіт крізь сльози» (реж. Хуацін Цзінь) за чесний, безкомпромісний показ утраченого дитинства та «Абетка» естонської режисерки Мадлі Ляене, яке журі відзначило за художнє рішення документальної історії.

Журі: українсько-італійський режисер Олександр Балагура, документаліст і продюсер з Естонії Маріанна Каат, польський продюсер, автор сценаріїв та викладач Кшиштоф Копчинський.

 

Головний приз від Студентського журі отримав фільм «Документаліст» (реж. Іварс Звієдріс та Інесе Клява) за любов до героя, справжню витримку документаліста і сміливість знімати кіно за неочікуваних обставин.

 

Команда Docudays UA відзначила премією імені Андрія Матросова український дебют – «Сери та сеньйори» Олександра Течинського, який відкрив нам у своєму фільмі незвичну Україну.

 

Приз глядацьких симпатій, який був визначений за підсумками голосування у Фейсбуці, отримав фільм «Після Вріцена» Даніеля Абма.

 

Вже вдруге Docudays UA провів Анімаційний конкурс. Переможцем серед глядачів став ролик Валерія Деца та Ірини Стельмах (https://vimeo.com/62509794). Оргкомітет фестивалю відзначив анімацію Катерини Возниці та Антона Приходько (https://vimeo.com/62694592).

 

IX Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

Дати проведення: 23 березня – 29 березня 2012 року (Київ), жовтень – грудень 2012 року (регіони України)

 

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Херсонська міська Асоціація журналістів «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя та здоров'я та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Відкривала Docudays UA трагікомедія про химерний світ африканських відносин «Дипломат» данського режисера Мадса Брюггера.

 

Серед спеціальних програм фестивалю домінуючою стала «Диктатура та авторитаризм», що зібрала разом три тематичні фільми «Україна. Точка відліку» Сергія Буковського, «Щоденник, листи, революції» Флавіа Кастро та «Ходорковський» Cиріла Туші.

 

24 березня відбулася презентація та відкриття проекту «Жива бібліотека», де всі бажаючі могли поспілкуватися  з «живими книжками» – людьми, щодо яких існує упереджене ставлення у суспільстві. Це біженець, феміністка, мусульманин, лесбійка, гей, рома, буддист, іноземний студент, колишній в'язень, правозахисник та інші.

 

У рамках Docudays UA у «Кінопанорамі» вперше проходила освітня программа DOCU/КЛАС - майстер-класи відомих кінодокументалістів: Марини Разбєжкіної (Россія), Маршала Каррі (США), Гіві Одішарі (Грузія) та Емілі Джеймс (Великобританія).

 

Цьогоріч фестиваль також запровадив нововведення щодо конкурсноі програми. Усього передбачено три конкурси: DOCU/ЖИТТЯ, DOCU/ПРАВО і вперше з’явився конкурс короткометражних фільмів DOCU/КОРОТКО, в якому змагаються документальні стрічки тривалістю до 45 хвилин.

 

До складу журі увійшли дипломований спеціаліст з естетики Ніколя Феодорофф, російська режисер, сценарист та продюсер Марина Разбєжкіна, видавець Іван Малкович (DOCU/ЖИТТЯ); керівник громадської організації «Центр правових та політичних досліджень «СІМ» (Львів) Лідія Тополевська, шеф-редактор порталу «Телекритика» і голова правління громадської організації «Телекритика» Наталія Лігачова та чеський фотограф Богдан Голомічек(DOCU/ПРАВО). Суддями категорії DOCU/КОРОТКО виступили польський кіноексперт Кшиштоф Гієрат, засновниця та директорка молодіжної організації «Авантіс» Ілона Бічевська (Латвія) та режисер, спеціальний кореспондент «Радіо Свобода» в Криму Валерій Балаян.

 

Переможці

Головний приз конкурсу DOCU/ЖИТТЯ отримав фільм «Аргентинський урок» режисера Войцеха Староня (Польща).

Спеціальна відзнака За оптимізм - фільм  «Золота осінь» режисера Яна Тенхавена (Німеччина).
Спеціальна відзнака  За надзвичайні характери – фільм  «Про гангстерів» режисера Тебого Едкінса (Німеччина).

 

У конкурсі DOCU/ПРАВО перемогу здобув фільм  «Тілом та душею»  режисера Матьє Брона.

Спеціальна відзнака  За високу художність, тонкий гумор та зворушливість історії стосунків між героями - представниками різних поколінь  - фільм «Життя у фотокадрах» режисерки Тамар Таль (Ізраїль).

Спеціальна відзнака За художню силу та громадянську відвагу у дослідженні протестного руху у сучасній Росії  - фільм  «Завтра» режисера Андрєя Ґрязєва (Росія).

 

Переможцем DOCU/КОРОТКО стала стрічка  «Коли ми станемо щасливими» польського режисера Павела Височанські.

Спеціальну відзнаку  За сміливість й неочікуваність розповіді про те, як світова історія відображається у долі звичайної людини « отримав фільм  «Хроніка Олдріха С.» режисера Рудольфа Шміда (Чехія).

Спеціальна відзнака  За людяність і безстрашність підходу режисера до теми прощання людини з життям  - фільм  «Останній акорд» (Outro) режисерки Юлії Панасенко (Росія).

 

Головний приз від Студентського журі отримав фільм  «Льоша» режисерки Єлєни Дємідової (Росія).

Спеціальна відзнака  За боротьбу із самотністю – фільм  «Рамін» режисера Аудріуса Стоніса.

Спеціальна відзнака  За рецепт для молодих кінематографістів – фільм  «Як у тебе справи, Рудольфе Мінг?» режисера Робертса Рубінса (Латвія).

 

Спеціальний приз від Національної спілки кінематографістів України отримав фільм  «Як у тебе справи, Рудольфе Мінг?» режисера Робертса Рубінса (Латвія).

 

Премію імені Андрія Матросова від команди Docudays UA, яка традиційно відзначила фільм, у якому побачила найбільше любові, отримав  фільм  «Останній акорд» (Outro).

 

VIII Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

Дати проведення: 25 березня – 31 березня 2011 року (Київ), жовтень – грудень 2011 року (регіони України)

Відкривав Docudays UA фаворит багатьох міжнародних фестивалів – фільм «Інший "Челсі": історія з Донецька» німецького режисера Якоба Пройсса. На відкриття фестивалю 25 березня Якоб Пройсс запросив донецьких шахтарів – героїв свого фільму.

Цьогоріч Docudays UA приєднався до міжнародної акції «Порожній стілець» на підтримку правозахисника, лауреата Нобелівської премії миру Лю Сяобо.

Найкращі документальні фільми з України, інших країн Європи та Азії на тему прав людини у рамках Мандрівного фестивалю були показані у 112 містах, містечках і селищах 22-х регіонів України, у тому числі АР Крим та Севастополі.

 

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Херсонська міська Асоціація журналістів «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя та здоров'я та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Переможці

Творчий конкурс

Гран-прі

«Гравець», реж. Джон Аппель, Нідерланди

Спеціальні відзнаки

«Кримінальні хроніки», реж. Вальтер Стокман, Нідерланди

«У разі розгерметизації», реж. Сара Мун Хоу, Бельгія

Журі творчого конкурсу: Манон Луазо (Франція), Марчін Кошалка (Польща), Улдіс Секуліс (Латвія), Мірослав Янек (Чехія), Алік Шпілюк (Україна).

 

Правозахисний конкурс

Гран-прі

«Правосуддя для Сєргєя», реж. Ганс Германс, Мартін Маат, Нідерланди

Спеціальні відзнаки

«Рожеві сарі», реж. Кім Лонжинотто, Велика Британія, Індія

«Вам не подобається правда – 4 дні в Гуантанамо», реж. Люк Коте, Патриціо Енрикес, Канада

Журі правозахисного конкурсу: Нільс Якоб Харбітц (Норвегія), Тацьяна Ревяка (Білорусь), Ніна Таганкіна (Росія), Георгій Джанелідзе (Грузія), Галина Бахматова (Україна).

 

Приз студентського журі

«Рожеві сарі», реж. Кім Лонжинотто, Велика Британія, Індія

Спеціальну відзнаку також отримав

«Смак булочки з корицею», реж. Микита Сітдіков, Україна).Студентське журі: Максим Анісімов, Альона Павленко, Марія Поліщук, Олександр Рощин, Тетяна Желєзнікова.

 

Приз глядацьких симпатій

«Банзай, Шанхай!», реж. Юрате Самуліоніте, Литва

 

Премію імені Андрія Матросова від команди Docudays UA, яка традиційно відзначила фільм, у якому побачила найбільше любові, отримав «Олімпієць», реж. Вієстурс Кайріш, Латвія

 

Спеціальний приз від Національної спілки кінематографістів України

«Поза зоною досяжності», реж. Якуб Стожек, Польща

 

Спеціальний приз від Регіонального представництва Управління Верховного Комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) у Білорусі, Молдові та Україні

«Прибульці», реж. Клодін Борьє, Патрік Шеньяр, Франція

 

VII Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

Дати проведення: 26 березня – 2 квітня 2010 року (Київ), жовтень – грудень 2010 року (регіони України)

Символом фестивалю став дитячий джазовий оркестр «Діксіленд» із Херсона. Спеціально до відкриття фестивалю було знято короткий документальний фільм, який закінчувався справжнім виступом дітей на сцені. Відомі джазові мелодії перегукувалися з гаслом фестивалю – «Всі хіти документального кіно». Вели церемонію відкриття письменниця Лариса Денисенко та телеведучий Анатолій Ярема. До модерування дискусій із режисерами після перегляду фільмів долучився відомий журналіст та громадський діяч Максим Буткевич.

2010 року була започаткована Премія імені Андрія Матросова, який трагічно загинув 16 лютого 2010 року. Крім того, на фестивалі були вручені премії Національної спілки кінематографістів України та приз Української Гельсінської спілки з прав людини.

Найкращі документальні фільми з України, інших країн Європи та Азії на тему прав людини у рамках Мандрівного фестивалю побачили у Вінниці, Донецьку, Дніпропетровську, Києві, Кривому Розі, Луганську, Львові, Одесі, Житомирі, Тернополі, Запоріжжі, Полтаві, Сумах, Чернігові, Харкові, Херсоні, Сімферополі, Євпаторії, Севастополі – загалом у 102 містах та містечках України.

На фестивалі у Києві було 22 300 глядачів. Фільми про права людини побачили 153 тисячі осіб, 70% з яких – інтелектуальна молодь. Ефект від перегляду стрічок був підсилений зустрічами з відомими правозахисниками, діячами культури та митцями, тематичними дискусіями, обговореннями.

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Херсонська міська Асоціація журналістів «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя та здоров'я та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Переможці

Творчий конкурс

Гран-прі

«Мама померла в суботу на кухні», реж. М. Васянович (Україна, 2009)

Спеціальні дипломи

«Любов на відстані», реж. М. Ґерттен (Швеція, 2008)

«Вітальня нації», реж. Ю. Каркаїнен (Фінляндія, 2009)«Плати й одружуйся», реж. А. Ґеорґієв (Австрія-Хорватія-Македонія-США, 2008)

Правозахисний конкурс

Гран-прі

«Бірма ВЖ – репортаж із закритої країни», реж. А. Естерґор (Данія, 2008)

Спеціальні відзнаки

«З дев'ятої до п'ятої», реж. Д. Ґаль (Ізраїль, 2009)

«Саня і Воробей», реж. А. Ґрязєв (Росія, 2008)

Приз студентського журі «За віртуозність та іронічність»

«Найгірша компанія у світі», реж. Р. Контес (Ізраїль, 2009)

Премія імені Андрія Матросова

«Плати й одружуйся», реж. А. Ґеорґієв (Австрія-Хорватія-Македонія-США, 2008)

Спеціальний приз Національної спілки кінематографістів України

«Довга дорога додому», реж. А. Ґорєлік (Росія, 2008)

Спеціальний приз Української Гельсінської спілки з прав людини

«Інша планета», реж. Ф. Молдовані (Угорщина, 2008)

Приз глядацьких симпатій

«Футбольний батько», реж. М. Йозвяк (Польща, 2008)

 

VI Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA

Дати проведення: 27 березня – 2 квітня 2009 року (Київ), жовтень – грудень 2009 року (регіони України)

 

Журналіст Андрій Куликов став ведучим урочистої церемонії відкриття фестивалю, на якій виступав відомий на весь світ «Київ модерн-балет». У рамках фестивалю відбувалися фотовиставки, виставки карикатур, презентації за участі відомих українських письменників, режисерів та громадських діячів. На всеукраїнському телеканалі «1+1» у програмі «Документ» брали участь запрошені режисери. У програмі фестивалю – ретроспективи відомих документалістів, майстер-класи та просвітницькі правозахисні акції.

Уперше в рамках фестивалю було запроваджено спеціальну програму «Документальне кіно проти несправедливості», до якої увійшли публіцистичні фільми з актуальних проблем прав людини в Україні. Особливий фокус фестивалю – документальне кіно про права дитини. Ця ініціатива кінофестивалю Docudays UA здійснювалася в рамках Глобального кінофестивалю про права дитини, який проводився ЮНІСЕФ з нагоди 20-річчя підписання конвенції ООН про права дитини. Мандрівний фестиваль відбувся у 100 населених пунктах України. Окрім кінотеатрів та будинків культури, покази проходили у школах-інтернатах, виправних колоніях та підрозділах міліції. Регіональні організатори проводили дискусії за участі громадських діячів, правозахисників, журналістів та режисерів. Програму Мандрівного фестивалю переглянули близько 140 тисяч глядачів. У Києві фестиваль зібрав 17 800 глядачів. Уперше працювало студентське журі.

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Херсонська міська Асоціація журналістів «Південь», Херсонський обласний фонд милосердя та здоров'я та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Переможці

Творчий конкурс

Гран-прі

«Революція, якої не було», реж. А. Полуніна (Росія, 2008)

Спеціальні дипломи

«Червоні перегони», реж. Ч. Ґан (Китай—Німеччина, 2008)

«Квітковий міст», реж. Т. Цулей (Німеччина, 2008)

Правозахисний конкурс

Гран-прі

«Усередині», реж. І. Волкова (Росія, 2008)

Спеціальні дипломи

«Зіграй мені алегро», реж. А. Альшех та Е. Єгецкель (Ізраїль, 2008)

«Галерея Ади», реж. У. Колас (Білорусь—Польща, 2008)

«Камінь спотикання», реж. Д. Франке (Німеччина, 2007)

«Серце за ґратами», реж. В. Нікалайчик та П. Ратамка (Білорусь, 2008)

Приз студентського журі

«Англійський хірург», реж. Дж. Сміт (Велика Британія—Україна, 2007)

Приз глядацьких симпатій

«Англійський хірург», реж. Дж. Сміт (Велика Британія—Україна, 2007)

Вибір журналу культурного опору «ШО»

«Англійський хірург», реж. Дж. Сміт (Велика Британія—Україна, 2007)

 

V Міжнародний фестиваль Docudays UA «Дні документального кіно про права людини»

Дати проведення: 28 березня – 4 квітня 2008 року (Київ), жовтень-грудень 2008 року (регіони України)

 

До участі у фестивалі було подано фільми з понад п'ятдесяти країн світу, отже, фестиваль вийшов далеко за межі України. До організаторів фестивалю долучилася нова команда на чолі з продюсером Андрієм Матросовим. Програма фестивалю була поділена на дві частини: правозахисний і творчий конкурси. Уперше на фестивалі працює журі, що оцінює художню якість фільмів. Відтепер до Києва приїздять практично всі режисери конкурсних фільмів – після перегляду вони беруть участь у дискусіях з глядачами. Створено гостьовий сервіс, також волонтери фестивалю показують гостям найцікавіші місця Києва. Уперше було зроблено промо-ролик фестивалю, що демонструється на «5 каналі», який стає інформаційним спонсором Docudays UA. Починає працювати піар-відділ: фестивальні події висвітлюють всеукраїнські ЗМІ, на вулицях з'являються афіші. До складу журі запрошені видатні режисери, діячі мистецтв, директори фестивалів з інших країн. За ініціативи МВС України та за підтримки ШАРС (Швейцарська агенція з розвитку та співробітництва) Посольства Швейцарії та Посольства Канади в Україні започатковано програму «Право знати», яка передбачає використання фільмів про права людини під час службової підготовки особового складу усіх підрозділів МВС України.

Також уперше під час відкриття та закриття фестивалю відбуваються урочисті церемонії. Церемонію відкриття супроводжує струнний оркестр, закриття проходить в Українському центрі народної культури «Музей Івана Гончара». Після вручення нагород виступає етногурт «Бурбон».

Перегляди та спеціальні події фестивалю протягом року збирають 118 500 глядачів у 60 містах країни.

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини, Херсонський обласний фонд милосердя та здоров'я, Херсонська міська Асоціація журналістів «Південь» та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Переможці

Творчий конкурс

Приз «За лаконічність втілення теми національної ідентичності на пострадянському просторі»

«Перший день», реж. М. Заутер (Польща, 2007)

Приз «За режисерську майстерність і толерантний підхід до складної теми»

«Міст через Ваді», реж. Т. Хейманн та Б. Хейманн (Ізраїль, 2006)

Правозахисний конкурс

Приз «За неприйняття насильства»

«Голоси забутих Богом», реж. К. Йоші (Індія, 2006)

Приз «За непримиренність до тоталітаризму»

«Кожен мовчить про своє», реж. М. Баудер та Д. Франке (Німеччина, 2006)

Окрема відзнака «За вагомий внесок в розвиток фестивалю Docudays UA»

«Щаслива Настуня», реж. М. Ткачук (Україна, 2007)

Спеціальна відзнака «За високохудожню операторську майстерність»

«Кам'яна тиша», реж. К. Копчинскі (Польша, 2007)

Спеціальна відзнака «За повагу до людської гідності»

«Есма», реж. А. Дрієвіч (Боснія та Герцеговина, 2007)

Спеціальна відзнака «За жагу до життя»

«Ти хотіла зняти фільм?», реж. Г. Вайнтрауб (Ізраїль, 2007)

Спеціальна відзнака «За професійне ставлення до теми прав людини»

«Врятувати рядового Міхєєва», реж. Є. Сумін (Росія, 2008)

Спеціальна відзнака «За тонке висвітлення теми рівності всіх людей»

«Таблиця множення», реж. Є. Дємідова (Росія, 2007)

Спеціальна відзнака «За музику, гумор і реальність»

«Музичні партизани», реж. М. Дембінскі (Польща, 2007)

Приз глядацьких симпатій

«Чорнобиль: невидимий злодій», реж. К. Бокель (Німеччина, 2006)

 

IV Міжнародний фестиваль Дні документального кіно про права людини «Український контекст»

Дати проведення: 29 березня – 6 квітня 2007 року (Київ), жовтень-грудень 2007 року (регіони України)

Четвертий фестиваль традиційно відбувався в київському Будинку кіно і тривав майже тиждень. Окрім журі, до складу якого увійшли правозахисники, на фестивалі працювало медіажурі. У програмі – понад 100 фільмів з 20 країн світу. Також в рамках фестивалю проходили ретроспективні покази та майстер-класи провідних майстрів документалістики. У регіонах України було розпочато створення мережі клубів фестивалю «Дні документального кіно про права людини». До каталогу міжнародного ринку творчої документалістики East Silver (Чехія) увійшло десять фільмів з України.

Фестиваль у Києві відвідали 6000 глядачів. Мандрівний фестиваль – близько 50 000 глядачів у 30 містах України.

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Переможці

Приз «За найкращий фільм про права людини»

«Ідіот», реж. Ю. Панасенко та С. Стрєльнікова (Росія, 2007)

Приз «За постановку проблеми»

«Велике індійське шкільне шоу», реж. А. Дешпанде (Індія, 2006)

Приз «За розкриття теми»

«Гра скінчилась», реж. А. Драніцина (Росія, 2006)

Спеціальні призи медіажурі

«Феміда – жінка легкої поведінки», реж. В. Дашук (Білорусь, 2007)

«Гра скінчилась», реж. А. Драніцина (Росія, 2006)

 

III Фестиваль Дні документального кіно про права людини «Український контекст»

Дати проведення: 21—26 травня 2006 року (Київ), вересень-грудень 2006 року (регіони України)

Географія фестивалю: Київ, Суми, Сімферополь, Луганськ, Харків, Одеса, Дніпропетровськ, Чернігів.

До програми Міжнародного фестивалю «WATCH DOCS. Права людини в кіно» (Варшава, Польща), що відбувався 8—17 грудня 2006 року, увійшли 11 фільмів, які булі відібрані під час фестивалю у Києві. «Український контекст» фактично стає платформою, де представлені найкращі документальні фільми України та інших пострадянських країн. Фестиваль прийнято до міжнародної Мережі фестивалів про права людини Human Rights Film Network (HRFN). Свої рекомендації «Українському контексту», крім фестивалю «WATCH DOCS. Права людини в кіно», також надав Міжнародний фестиваль кіно про права людини One World (Прага, Чехія).

На фестивалі вперше працювало журі, до складу якого було запрошено відомих правозахисників з України, Росії та Білорусі.

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Переможці

Гран-прі

«Діти з Лєнінґрадського», реж. А. Целінські, Ґ. Полак (Польща, 2005)

Приз «Свобода як найвища цінність»

«Загадка Норильського повстання», реж. М. Ткачук (Україна, 2006)

Приз «За мужність і гідність»

«Алєксандр Аскольдов. Доля Комісара», реж. В. Балаян (Росія—Україна, 2006)

Приз «За розуміння прав людини»

«Born Dead», реж. Я. Блавут (Польща, 2004)

Приз «За об'єктивність»

«Реакція», реж. В. Ґєрчіков (Росія, 2005)

Приз «За утвердження верховенства права»

«Кара і злочин», реж. В. Ґєрчіков (Росія, 2005)

Приз «За соціальну справедливість»

«Пристойна фабрика», реж. Т. Балмес (Фінляндія—Франція, 2004)

Приз «За свободу слова та відповідальну журналістику»

«Хімія по-білоруськи», реж. В. Фанайлов (Росія, 2005)

Приз за найкраще висвітлення теми «За рівність у правах»

«Часник та кавуни», реж. К. Гікі, Л. Фріні, (США—Греція, 2006)

Приз «За захист прав людини»

«Кока – горлиця з Чечні», реж. Е. Берґкраут (Швейцарія, 2005)

Приз «За вибір героїв»

«Чорнобиль-2», реж. О. Смакова (Росія, 2005)

 

II Фестиваль Дні документального кіно про права людини «Український контекст»

Дати проведення: 29 березня – 4 квітня 2005 року (Київ), травень 2005 року – лютий 2006 року (регіони України)

Географія фестивалю: Київ, Суми, Львів, Севастополь, Одеса, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ.

Покази відбувалися в кінотеатрах, клубах, мистецьких центрах, школах, ліцеях, вищих навчальних закладах.

Організатори: Українська Гельсінська спілка з прав людини та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».

 

Фестиваль «Дні кіно про права людини»

Дати проведення: 17 листопада – 21 грудня 2003 року

Географія фестивалю: Харків, Донецьк, Одеса, Львів та Київ (у Києві була презентована розширена програма, включно з ігровими стрічками).

Усі документальні стрічки були поділені на тематичні блоки: права людини в цілому, проблеми біженців та мігрантів, права дітей та жінок, безпека свідомості, а також програми «Особливий погляд» та «Ігрове кіно». У рамках фестивалю були проведені круглі столи на тему прав людини.

Організатори: Представництво УВКБ ООН в Україні та ГО «Центр сучасних інформаційних технологій та візуальних мистецтв» за підтримки Міжнародного фонду «Відродження».