Портрет Цеху обробки плівки та фільмів, які залишені в ньому. Невимушена капсула часу, яка репрезентує історію школи українського кіно. Чи є надія на розконсервацію та збереження памʼяті?
Цех обробки плівки — стара будівля в Києві за адресою Коновальця 18, де півсторіччя працювали зі студентськими плівками. ЦОП вкарбував в себе дух українського кінематографу та зберіг унікальний шарм. Раз на рік в маленькій кінозалі запускають фільм, але кожен день там миють підлогу.
Попри занедбаність, в ЦОПі зберігається надважливий архів української школи кіно. Понад 400 стрічок можуть зникнути, бо вони невідскановані та існують в одному екземплярі. В цих плівках живе те, що не буде жити, принаймні в найближчі часи. Вони заслуговують на перевідкриття. Це склад документів про Україну різних епох ХХ сторіччя.
Єдина можливість не втратити памʼять — зафіксувати та зберегти студентський доробок.
Подай свій проєкт до каталогу
