Через 30 років після падіння комунізму будапештська архітектура радянської епохи яскраво перебудовується — і так само переробляється модель авторитарного правління. Невпинна пропаганда під час візиту Віктора Орбана до Білого дому у 2019 році кричить з усіх телевізорів у Будапешті, де режим Орбана утримує майже цілковитий контроль над ЗМІ. Фасад демократії в Угорщині досі існує, але за ним ховається така знайома архітектура авторитаризму. Напередодні виборів 2024 року на Сполучені Штати очікує власний момент істини, і багато хто задається питанням, чи піде США слідами Угорщини, де фасад демократії ледве приховує реальність авторитарного контролю.
Творча команда:
Режисерська робота: Кей Ганнаган
Продюсування: Співпродюсер(к)и: Тайлер Герлі, Вікі Река Кісс
Операторська робота: Кей Ганнаган
Звук: Дженнілі Парк
Дистриб'юція:
Fieldnote Films
Нагороди
Нагорода «Глобальні інсайти» на кінофестивалі Black Maria (різні локації, 2017);
Нагорода за найкращий короткометражний документальний фільм на кінофестивалі Short to the Point (Бухарест, 2017)
Режисер/-ка
Кей Ганнаган
Кей Ганнаган — режисерка, яка живе і працює у Міннеаполісі, штат Міннесота. Про її фільми писав The Atlantic, вони були показані в Національній галереї мистецтв США та на кінофестивалях по всьому світу, зокрема й на Фестивалі документального кіно Big Sky, Міжнародному фестивалі документального кіно про права людини Docudays UA і Міжнародному фестивалі документального кіно Docaviv. Кей має ступені магістерки кіно та медіамистецтва від Університету Темпл та бакалаврки антропології від Університету Конкордія в Монреалі. У 2018 – 2019 роках вона була стипендіаткою програми Fulbright у сфері кіно в Угорщині та працювала волонтеркою «Корпусу миру» в Болгарії. Нині працює асистенткою професора/-ки у Вайнонському державному університеті.Вибрана фільмографія
«Алтімір» (2017), «Йордан» (2016) 
