Із початку війни Росії проти України у 2014 році практично всі українські документалісти й документалістки так чи інакше долучаються до процесу культурної дипломатії. За останні 9 років вийшло чимало потужних та успішних в міжнародному фестивальному прокаті фільмів про війну. Це не зупинило повномасштабного вторгнення. Але, можливо, це допомогло отримати широку підтримку інших країн?
Вперше проєкт Civil Pitch відбувся 2019 року під девізом «Кіно, що змінює». У 2022, із початком нового етапу війни, слоган змінився на «Кіно, що наближає перемогу». Чи це справді можливо і як саме? Чи працює документальне кіно як інструмент змін — громадської думки, політик, наративів — всередині нашого суспільства та у світі? Говоримо з автор(к)ами фільмів Civil Pitch обох випусків проєкту.
Учасники/-ці:
Галина Лавринець — режисерка фільму Civil Pitch 2.0 «Гості з Харкова» (2023);
Леся Дяк — режисерка фільму Civil Pitch 2.0 «Під крилом ночі» (2023);
Павло Дорогой — режисер фільму Civil Pitch 2.0 «89 днів» (2023);
Анастасія Тиха — режисерка фільму Civil Pitch 2.0 «Наша робо сім’я» (2023);
Модераторка:
Олександра Кравченко — координаторка проєкту Civil Pitch 2.0, продюсерка.
Галина Лавринець — режисерка, культурна менеджерка, продюсерка. Є членкинею Української гільдії режисерів та Української кіноакадемії з 2019 року й творчого об'єднання українських документалістів #BABYLON'13 з 2015 року.
Леся Дяк — закінчила Майстерню з режисури документального кіно Сергія Буковського. Із 2021 року навчається на міжнародній магістерській програмі з режисури документального кіно DocNomads. Переважно досліджує теми наслідків війни для психічного здоров’я, досвід одужання від психологічних травм.
Павло Дорогой — фотограф-документаліст, режисер документального кіно. Вивчав документальну фотографію та фотожурналістику, постдокументальну фотографію та інші медіа в школі сучасної фотографії «ДОКДОКДОК» (Санкт-Петербург).
Анастасія Тиха — закінчила Київський національний університет театру, кіно й телебачення, кафедри телережисури й документального кіно. У 2018 році, Анастасія стала стипендіанткою Gaude Polonia. Вона працювала скрипт-супервазеркою та другою режисеркою. З 2019 року, вона є програмною директоркою фестивалю першого в Україні кінофестивалю операторською майстерності КІНООКО. Анастасія також учасниця об’єднання Babylon’13.
Олександра Кравченко — народилася в Херсоні у 1983 році. Закінчила Національний університет «Києво-Могилянська академія» за спеціальністю «Культурологія». Із 2011 року працює в галузі кіновиробництва: директорка з комунікацій («Артхаус Трафік», Одеський міжнародний кінофестиваль), керівна маркетинг-менеджерка («Анімаград» / FILM.UA Group), фриланс-продюсерка (DGTL RLGN, Albatros Communicos, Moon Man).
