Марко проводить час у покинутій квартирі свого дитинства, що в Белграді. Проступають обриси слідів минулого, змішуються ідилічні та травматичні спогади. Сімейний архів на відеокасетах показує всесвіт Марка у 1998–1999 роках через повсякденні деталі. Посиденьки, домашні улюбленці, відеоігри та миті непевності, що захлинаються в історичних подіях того часу.
Творча команда:
Режисерська робота: Марко Ґрба Сінґх
Продюсування: Марко Ґрба Сінґх
Операторська робота: Іван Марковіч
Монтаж: Міна Петровіч
Звук: Лука Бараєвіч
Виробництво
Nanslafu Films
Дистриб'юція:
Нагороди
«Найкращий балканський новачок» на Міжнародному фестивалі документального та короткометражного кіно DokuFest (2021); «Нагорода памʼяті Йована Ачіна за внесок у кіно» від Сербської спілки кінематографістів (2021)
Режисер/-ка
Марко Ґрба Сінґх
Марко Ґрба Сінґх — народився 1988 року в Белграді, Сербія. Нині навчається на PhD з «Режисури кіно» на факультеті драматичних мистецтв у Белграді. Премʼєри його короткометражних документальних фільмів «Принаймні ми зустрілися» (2012) і «Блідий» (2013) відбулися на кінофестивалі Visions du Réel. Перший середньометражний фільм «Абдул і Хамза» (2015) здобув «Спеціальну відзнаку» на Міжнародному фестивалі документального кіно у Марселі. Його короткометражний фільм «Якби це залежало від мене, я б ніколи не пішов» був показаний на Каннському кінофестивалі у секції ACID у 2017 році. З 2018 року Марко Ґрба Сінґх працює художнім директором Beldocs — Белградського міжнародного фестивалю документального кіно. Премʼєра його першого повнометражного фільму «Вал» (2021) відбулася на Міжнародному кінофестивалі в Локарно.
Вибрана фільмографія
«Фортечний вал» (2021), «Зірки Ґаомейґу» (2017), «Абдул і Хамза» (2015), «Якби це залежало від мене, я б ніколи не пішов» (2015), «Ти танцюватимеш знову» (2013), Блідий» (2013), «Принаймні ми зустрілися» (2012), «Майже на місці» (2011)
