Портрет нічного вахтера на фабриці — фанатика дисципліни, який карає порушників і насолоджується знущаннями над людьми — і на роботі, і поза нею. Він неначе уособлює поведінку тогочасних палких прихильників системи. Навіть якщо вахтер не викликає ненависті, його тоталітарні схильності бентежать. Критики розгледіли в цьому фільмі безліч політичних алюзій і підтекстів.
У 2006 році австрійський режисер Андреас фон Горват створив фільм про подальшу долю головного героя. Попри вихід на пенсію, його погляди не змінились, і він із теплотою згадує комуністичну Польщу.
Творча команда:
Режисерська робота: Кшиштоф Кесльовський
Продюсування: Войцех Капчинський
Операторська робота: Вітольд Сток
Монтаж: Лідія Зонн
Звук: Вєслава Дембінська, Міхал Жарнецький
Виробництво
Wytwórnia Filmów Dokumentalnych w Warszawie
Нагороди
Нагорода FIPRESCI на Національному фестивалі короткометражного кіно у Кракові (1979); «Срібний сестерцій» на Міжнародному фестивалі документального кіно Vision du Réel у Ньйоні (1979)
Режисер/-ка
Кшиштоф Кесльовський
Кшиштоф Кесльовський народився 1941 року у Варшаві. У 1970–1990-х він був провідним польським режисером ігрових, документальних і телевізійних фільмів, що досліджували соціальні й моральні проблеми сучасності. Кесльовський вивчав театральні технології у Варшаві, а в 1968 році закінчив Державне училище театру й кіно в Лодзі. До своєї передчасної смерті в 1996-му у віці 54 років польський маестро пройшов неординарний шлях від політично ангажованих документальних фільмів та соцреалістичних драм до амбітних метафізичних пошуків у «Декалозі» й трилогії «Три кольори», які зробили його одним із найвидатніших європейських режисерів свого покоління.
Вибрана фільмографія
Світлина (1968); Муляр (1973); Лікарня (1976); З точки зору нічного вахтера (1979); Шрам (1976); Хлопавка (1987); Випадок (1987); Без кінця (1985); Декалог (1988–89); Короткий фільм про вбивство (1988); Короткий фільм про кохання (1988); Подвійне життя Вероніки (1991); Синій (1993); Білий (1994); Червоний (1994)
