Юзеф Малеса, муляр, колишній активіст Об’єднаної робітничої партії Польщі та герой соціалістичної праці, згадує своє минуле на тлі першотравневого маршу на честь Міжнародного дня трудящих. Після подій жовтня 1956 року його підвищили до кабінетної посади, однак, розчарувавшись у поточній ситуації, він повертається до роботи на будівництві й розповідає, чому покинув партійний активізм. Через цензуру прем’єра цього документального фільму відбулась аж у 1981 році.
Творча команда:
Режисерська робота: Кшиштоф Кесльовський
Продюсування: Томаш Ґолембєвський
Операторська робота: Вітольд Сток
Монтаж: Лідія Зонн
Звук: Малґожата Яворська
Виробництво
Wytwórnia Filmów Dokumentalnych w Warszawie
Режисер/-ка
Кшиштоф Кесльовський
Кшиштоф Кесльовський народився 1941 року у Варшаві. У 1970–1990-х він був провідним польським режисером ігрових, документальних і телевізійних фільмів, що досліджували соціальні й моральні проблеми сучасності. Кесльовський вивчав театральні технології у Варшаві, а в 1968 році закінчив Державне училище театру й кіно в Лодзі. До своєї передчасної смерті в 1996-му у віці 54 років польський маестро пройшов неординарний шлях від політично ангажованих документальних фільмів та соцреалістичних драм до амбітних метафізичних пошуків у «Декалозі» й трилогії «Три кольори», які зробили його одним із найвидатніших європейських режисерів свого покоління.
Вибрана фільмографія
Світлина (1968); Муляр (1973); Лікарня (1976); З точки зору нічного вахтера (1979); Шрам (1976); Хлопавка (1987); Випадок (1987); Без кінця (1985); Декалог (1988–89); Короткий фільм про вбивство (1988); Короткий фільм про кохання (1988); Подвійне життя Вероніки (1991); Синій (1993); Білий (1994); Червоний (1994)
