Про концепцію Docudays UA-2020
17 Docudays UA – про дорослішання. Це час, коли чутливо та гостро реагуєш на дійсність, переосмислюєш та формуєш свої погляди, вчишся бути самостійним. Однак для нас це можливість подивитись на дорослість не лише в особистому вимірі. У контексті державної політики ми пропонуємо розібратись у правах дітей i як може звучати голос молодi в обговоренні суспільних питань.
Протягом року, готуючись до фестивалю, ми досліджували відмінність у ставленні до дітей в Україні й інших державах. Українська держава визначає охорону дитинства як свій стратегічний пріоритет. Тобто дитина розглядається як об’єкт захисту, а не суб’єкт прав, що відображається на законодавстві й державній політиці.
Тим часом багато країн світу не ставлять під сумнів участь дітей у державній політиці. Свіжий приклад – екологічний рух підлітків: усі пам’ятають виступ Ґрети Тунберґ під час Генеральної асамблеї ООН. В Україні ж ми продовжуємо лише охороняти дитинство. Тоді як мирні акції дітей у країнах Європи на захист довкілля впливають на порядок денний урядів цих країн, у нас усе зводиться винятково до заборони використання дітей у політичних акціях. Водночас наш уряд здійснює лише точкове реагування на виклики у сфері прав дитини, зумовлені збройним конфліктом.
У 2019 році виповнилося двадцять років з часу прийняття Конвенції про права дитини. Цим міжнародним договором Об’єднані Нації домовились про посилення правоспроможності дітей. Приєднавшись до Конвенції, Україна повинна слідувати цьому договору. Ми хочемо сприяти реальному включенню Конвенції з прав дитини до політичного порядку денного держави.
Ми сподіваємося, що цьогорічна програма Docudays UA, дискусії за участю експертів і експерток дозволять глибше зрозуміти, як держава може забезпечити права дитини в ситуації збройного конфлікту, протидіяти насильству та експлуатації дітей, реалізувати права на освіту та розвиток дітей, які належать до дискримінованих груп, та посилити правоспроможність дітей в Україні.
Про візуальне рішення
Образом Docudays UA-2020 ми обрали жувальну гумку.
Кольорову, солодку й манливу – втілення чистого задоволення, коли ти тінейджер(ка). Рятівну, коли треба кудись подіти надлишок енергії чи просто впевненіше виглядати в очах однолітків. За надутою бульбашкою можна ненадовго сховатися від загроз світу. І навіть використовувати її як інструмент протесту – коли треба продемонструвати незгоду. Невинна звичка, яка втрачає свої чари в міру того, як людина стає дорослою.
Народжених у 2000-х називають «поколінням Z». Це люди, які вимагають до себе ставлення на рівних. Живуть у технологіях майбутнього, дбають про персональний брендинг і байдужі до вислуги років та руху кар’єрною драбиною. Більшість з них – швидко вчиться, правильно харчується, cповідує цифровий детокс. Вони дивують світ своєю музикою, бунтами, стартапами, екологічною свідомістю. Що ще ми про них знаємо? Які точки дотику ми маємо разом із сучасними підлітками? Чому можемо в них навчитись?
Teen Spirit – на великих екранах, тут і тепер!
