DOCU/УКРАЇНА в фокусі: Роман Любий

27 квітня 2020

27-го квітня о 18.00 на DOCU/SPACE відбудеться українська онлайн-прем'єра фільму «War Note», після чого стрічка залишатиметься у вільному для перегляду доступі протягом доби. А вже о 20.00 запрошуємо послухати розмову з режисером стрічки Романом Любим в межах програми онлайн-стрімів Tête-à-tête. Ми поставили п'ять питань режисеру про роботу над фільмом, з яким він бере участь в національному конкурсі DOCU/УКРАЇНА.

 

Що стало поштовхом для зйомок вашого фільму? Скільки тривало створення картини?

 

Фільм знятий особисто військовими та добровольцями на їхні телефони, планшети, GoPro. Перші подібні записи опинилися в архівах «Вавилону'13» на початку 2015 року різними шляхами. Це були записи Романа Базенка (позивний Кіно), Олексія Болдирєва (позивний Малиш) і Вадима Наумова. Записи Вадима були передані «Чорним тюльпаном», організацією, яка займається пошуком та евакуацією тіл українських солдатів. У мене виникла ідея збирати такий матеріал і оформити у повнометражне кіно. Я створив трейлер і розмістив на сторінці «Вавилону'13» із проханням виходити на зв‘язок тих, хто має фронтові записи чи знайомий з їхніми авторами. За п’ять років було лише декілька звернень. Улітку 2015-го мені подзвонив Малиш, Олексій Болдирєв. Я дуже подякував і сказав, що в нас вже є його записи. А 9 грудня того ж року Олексій загинув у підірваному на міні БМП. Він дуже хотів поділитися своїми відео, своїм досвідом. Коли він розмовляє з камерою, він наче розмовляє з тобою.

 

Кадр з фільму «War Note»

 

Як просувалася робота над вашою картиною?

 

Монтаж ішов досить важко, попри те, що в нас безліч приголомшливого матеріалу. Ще один фактор: є тисячі годин записів, окрім тих, що ми отримали. Всі, хто мали при собі телефон на фронті, зробили хоч один запис. Тож завжди є відчуття, що ти знайдеш той шматочок пазла, який завершить картину. Але це безкінечний процес.

Крім того, хочу зазначити, що цей фільм – це лише початок чогось більшого. Проєкт WAR NOTE (українська назва ще не узгоджена) продовжить збирати подібний матеріал, бо це як мінімум дуже цінні згадки для історії, які з часом загубляться на вінчестерах ветеранів. Проєкт має архівувати такий матеріал і створювати наступні фільми/доксеріал.

 

За що глядачі та глядачки можуть полюбити ваше кіно?

 

Думаю, що можна полюбити цей фільм за сюрреалізм абсолютно реальних речей і відчуття цінності життя.

 

Це ваша перша повнометражна робота. Що б ви порадили майбутнім режисерам, які теж візьмуться пройти ваш шлях?

 

Єдине, що я можу виділити з власного досвіду роботи над фільмом – це звертати увагу на перше враження. Бо за п’ять років праці над цим матеріалом я зрештою повернувся до ідей, які були сформульовані в перші місяці проєкту.

 

Розмову вів Алекс Малишенко.

 

Нам неабияк важлива ваша підтримка – зробити внесок на розвиток Docudays UA і долучитися до клубу друзів DOCU/CITIZEN можна за посиланням.

22 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
 6 — 13 
червня 2025
«Виявляється, це нам треба вчитися в українців»: Grand voyage кіноклу…
Культурна дипломатія
22 листопада 2024
«Виявляється, це нам треба вчитися в українців»: Grand voyage кіноклубів у Париж
Культурна дипломатія
22 листопада 2024
Відкриваємо прийом фільмів на Docudays UA-2025
Новини
01 серпня 2024
Відкриваємо прийом фільмів на Docudays UA-2025
Новини
01 серпня 2024
ГО «Докудейз» запускає проєкт LAB: DOCU/СИНТЕЗ х Архів війни
Новини
26 липня 2024
ГО «Докудейз» запускає проєкт LAB: DOCU/СИНТЕЗ х Архів війни
Новини
26 липня 2024