Шанталь Акерман видобуває матеріал для творіння зі свого власного життя. Частина кіноантології «Сім жінок, сім гріхів».
Шанталь Акерман (1950–2015) була бельгійською режисеркою, яка досліджувала деталі буденного життя з ясністю погляду та феміністичною чутливістю. Вона навчалася у кіношколі у Брюсселі, однак покинула навчання і ненадовго переїхала у Нью-Йорк. Акерман здобула міжнародне визнання завдяки своїй класичній авангардній стрічці «Жанна Дільман, набережна Коммерс, 23, Брюссель 1080» (1975).
Режисерка створила понад 40 документальних та ігрових фільмів, серед яких «Вибухни, моє місто» (1968), «Готель «Монтерей» (1972), «Я, ти, він, вона» (1974). Її остання робота No Home Movie (2015) документує розмови режисерки зі своєю матір’ю незадовго до смерті тієї у 2014 році. Акерман довго боролася з депресією та покінчила життя самогубством.
Вибухни, моє місто (1968), Готель «Монтерей» (1972), Я, ти, він, вона (1974), Жанна Дільман, набережна Коммерс, 23, Брюссель 1080 (1975), Новини з дому (1977), Всю ніч (1982), Золоті вісімдесяті (1986), Кушетка в Нью-Йорку (1996), No Home Movie (2015)
