На Філіппінах жінок відряджають за кордон працювати домашніми робітницями та няньками. Їдучи бозна-куди, вони часто залишають удома власних дітей. В одному з численних філіппінських навчальних центрів для хатнього персоналу група учениць готується стикнутися з тугою за домом та ймовірними знущаннями, що чекають попереду. Під час вправ із рольовими іграми вони по черзі грають то працівниць, то роботодавців. Фільм «За кордоном» висвітлює питання сучасного рабства в нашому глобалізованому світі, вдаючись до прийомів ігрового кіно. Водночас на перший план виходять рішучість героїнь стрічки, їхнє сестринство та вміння витримати випробування, що на них чекають.
Сон-А Юн – французька кінематографістка і художниця, яка народилася у Південній Кореї та живе у Брюсселі. Вона закінчила Національну вищу школу мистецтв Париж-Сержі у 2005 році, а також INSAS – школу кіно у Брюсселі – у 2008-му. З 2001 до 2011 року зрежисувала десять короткометражних робіт, які показували переважно на виставках.
Перейшовши до ігрового кіно, вона створила короткометражний фільм «І я збережу у своєму серці», який був обраний до програми Cinéfondation Каннського фестивалю, а потім побував на кількох інших міжнародних фестивалях. У 2012-му Юн поїхала шукати батька, який залишив її ще в дитинстві, – цій історії присвячений її повнометражний документальний дебют «Багато втрачених ланок». «За кордоном» – її другий повнометражний документальний фільм.
По той бік (2005), І я збережу у своєму серці (2008), Піаністка (2011), Багато втрачених ланок (2012), За кордоном (2019)
