Осінь найбільш плідна пора року для індустрії документального кіно. І відкриває її одна з найшанованіших європейських платформ Baltic Sea Forum for DOCS. Цього року в ній взяла участь рекордна кількість проєктів з України. Дар’я Бассель (керівниця індустрійної секції DOCU/ПРО) та Вікторія Хоменко (менеджерка з комунікацій індустрійної секції DOCU/ПРО) діляться своїм досвідом участі у Форумі.

Форум виник 23 роки тому в Данії, але згодом переїхав до Латвії, де й відбувається зараз. Йога мета – привернути увагу європейських дистриб’юторів/-ок та бродкастерів/-ок до проєктів з нашого регіону та надати підтримку тим, хто шукає додаткового фінансування. Участь у форумі безкоштовна, що робить його дуже привабливим для українських незалежних продюсерів/-ок, адже система грантів на подорожі або ж підтримки проєктів на стадії розроблення в Україні дуже нерозвинена.

Цього року я та моя колежанка Віка Хоменко побували на форумі як учасниці. Разом з режисеркою Олею Журбою ми представляли документальний проєкт «Рома», над яким зараз працюємо. Окрім нашого проєкту, серед 24 документальних історій з регіону були ще 4 з України, тобто загалом – 5. Забігаючи вперед, скажу, що один з них – отримав приз – «Консультація зі створення маркетингової кампанії фільму від Have Communications».

Режисерка Ірина Стеценко та продюсерка Олександра Кравченка фільму «Рози. Фільм-кабаре», а також режисерка Ґаяне Петросян фільму «The Transition»

Baltic Sea Forum for DOCS – це триденний воркшоп, під час якого тебе готують до пітчінгу, та, власне, сама презентація. Усе відбувається в доволі невимушеній атмосфері, 24 проєкти діляться на 3 групи, у кожної – по два тьютори. І таким способом чергуються наступні три дні. У перервах усі намагаються спіймати тих експертів/-ок, до яких за офіційним розкладом не потрапляють. За всім цим мовчки споглядають дві папуги, які, мабуть, і не таке у своєму житті бачили.

Під час цих трьох днів режисери та режисерки безкінечно перемонтовують трейлери, а продюсери та продюсерки переписують промови, намагаючись вгадати, які ж будуть питання в decision makers. У чому унікальність вашого проєкту? Чому він мусить бути цікавим аудиторії за межами вашої країни? Або, може, будуть питати про взаємовідносини автора та героя?

Індивідуальні зустрічі протягом Baltic Sea Forum for DOCS, режисерка Оля Журба та продюсерки Дар'я Бассель і Вікторія Хоменко проекту «Рома»

Індустрійна платформа для документальних проєктів зі Східної та Центральної Європи, а також країн Балтії – Baltic Sea Forum for DOCS – чітко продумана в організації. Перш ніж увінчатися пітчингом та опісля індивідуальними зустрічами з експертами та експертками, які слухали презентації фільмів, ти багато говориш про власне кіно та про проєкти інших учасників та учасниць. Хоч як крути, а це таки допомагає сфокусуватися на власному кіно. Адже дає змогу вирізнити, чим саме твій проєкт важливий і чому ти врешті-решт узявся розказати цю історію в контексті світу, суспільства й безлічі тем та життів, які є навколо.

І про це завжди важливо пам’ятати, ідучи на one-to-one зустрічі з агентами з продажу, відбірниками з телебачення, дистриб’юторами та фондами. А цього року Baltic Sea Forum for DOCS запросив до decision makers бродкастерів з Японії, Німеччини, Фінляндії, Естонії, Штатів, сейлзів з Франції та Британії і ще з десяток експертів/-ок, які зацікавлені в проєктах з нашого регіону.

Презентація автор(к)ами проекту «Залізна сотня»

З України тут було представлено п’ять документальних історій (на різній стадії виробництва). «Залізна сотня» режисерки Юлії Гонтарук та продюсера Ігоря Савиченка про трьох молодих ветеранів, які повернулися з війни й намагаються знайти себе в мирному житті. Історія дорослішання: як для молодих артисток фрік-кабаре Dakh Daughters Band, так і для їхньої переродженої країни – у фільмі «Рози. Фільм-кабаре» режисерки Ірини Стеценко та продюсерів Олександри Кравченка та Олега Соснова. Історія-буття про одну вулицю містечка Умань, що несподівано перетворюється на місце паломництва для євреїв-хасидів, які приїжджають з усього світу – у фільмі «Спротив» режисерки Керен Чернізон та продюсера Іллі Гладштейна.

Презентація фільму «Крихка пам’ять»

І також два інтимні й надблизькі портрети. У фільмі «Рома» режисерки Ольги Журби – портрет юнака Роми – від зустрічі з ним, 13-річним героєм революційного Майдану, до перших самостійних кроків у провінційному місті Яготин. «Крихка пам’ять» режисера Ігоря Іванько та продюсерів Марії Пономарової, Олександри Братищенко та Хармен Джалвінг – це історія-портрет дідуся режисера. Тут Ігор привідкриває глядачеві загублений архів свого дідуся, відомого радянського оператора. І тут, через втрату дідусем пам’яті та забуття зовсім в іншому світлі постає перед нами та напруга, що завжди існує між кіно та реальністю.

Дякуємо за підтримку поїздки B2B Doc.

Текст: Дар’я Бассель та Вікторія Хоменко

Фото: Дар’я Бассель, Вікторія Хоменко, Baltic Sea Forum for DOCS