Дві жінки, які мають дуже різне життя, поєднані не тільки ім’ям Надія, але також великою любов’ю до пісень. Раніше в Україні співали всі і всюди: традиційні пісні були потужними колективними медитаціями, які супроводжували людей від народження і до самої смерті. 82-річна Надія Микитівна з села Крячківка – одна з тих небагатьох, хто досі береже цю старовинну традицію, що зникає. Вона вже 58 років співає у народному ансамблі «Древо», одному з найвідоміших серед фольклористів колективів у Східній Європі. Надія Микитівна остання з першого «золотого» складу «Древа», і до неї в Крячківку їздять музиканти з усього світу повчитися співати. За океаном у США живе ще одна Надія. Короткий візит у Крячківку і крячківська пісня колись змінили її життя. Про це Надя зробила відверту автобіографічну моновиставу «Розбита», яку ставить в Україні.
Режисерка, громадська активістка та мандрівниця Уляна Осовська народилася в Україні. Має ступінь магістра з міжнародної економіки. Почала активно цікавитися документалістикою під час Революції Гідності. У той час також була волонтеркою організації «Е+», яка опікувалася пораненими Майдану.Уляна Осовська дебютувала як режисерка у 2015 році з короткометражним фільмом «Довірена особа». Того ж року разом з однодумцями заснувала громадську організацію «Докутолока», яка об’єднує митців і громадських активістів. У 2017 році її повнометражний дебют «Майже 10.000 виборців» увійшов до конкурсу документальних фільмів Варшавського кінофестивалю та Docudays UA. На МКФ Dream City в Рівному ця робота отримала відзнаку «Найкращий національний повнометражний документальний фільм».
Довірена особа (2015), Майже 10.000 виборців (2017), Дві Надії (2019)
