Караліна поїхала із Білорусі, як і переважна більшість її друзів із музичної школи. Життя білоруської інтелігенції змальовані у формі дослідження ностальгії – туги за рідними, друзями і дитинством, які згадуються в ідилічних тонах. На державному телебаченні президент Лукашенко заявляє, що на випускників білоруських шкіл чекає яскраве майбутнє, але кадри із глибинки заперечують цей оптимістичний діагноз. Єдину втіху привозить вантажівка із їжею, сірниками та горілкою.
Марчін Саутер – режисер-документаліст, кінооператор і фотограф. Народився 1971 року. Навчався на факультеті фотографії Польської національної школи кіно, телебачення і театру у Лодзі. Десять років працював новинним фотографом для польських газет. Член Асоціації фотохудожників Польщі. У 2005 році закінчив магістерський курс із документалістики у Школі кінорежисури Анджея Вайди. Створив кілька десятків фотовиставок. Викладає у Школі Вайди. Здобув кількадесят нагород за документальні фільми на міжнародних кінофестивалях.
За огорожею (2005), Мандрівний кінотеатр (2006), Перший день (2007), Анджей Вайда: Знімаймо! (2008), На північ Калабрії (2009), Хакаваті (2011), Джерело (2014), Жаланаш – безлюдний берег (2017), Я виросла, поки ви спали (2018)
