Мілан. Кілька речей, які моя родина вивезла під час еміграції із Радянського Союзу до Італії у 1957 році. Світлина 1919 року, на якій зображено будинок, де народився мій дідусь. В українському селі Ямна, на просторах, де чергували озброєні патрулі. У кількох покинутих будівлях санаторію і у старому дерев’яному будинку, точно такому ж, який належав моїй родині. Чим більше триватимуть пошуки, тим більше мешканці села заплутуватимуться у порожнечі своєї колективної пам’яті. Двоє із них стануть неоціненними помічниками: найстарший місцевий партизан Петро і таксист Юра. Їхні спогади проллють світло на долю будинку, перш ніж село знову порине у свої мовчазні таємниці.
Міколь Рубіні народилася у Мілані 1982 року. Вивчала живопис у Міланській академії красних мистецтв та аудіотехнології у Школі Ірмус у Мілані. Із 2006 року працює як художниця, створюючи переважно відео-, звукові та мультимедійні інсталяції для сольних і колективних виставок в Італії і за кордоном. Її роботи присвячені певним місцевостям і пам’яті про них, а також аналізу маргінальних територій і плинові часу. У 2017 році вона заснувала l’Altauro – компанію із виробництва незалежного кіно. «Шлях до гір» - її перший повнометражний документальний фільм.
Шлях до гір (2018)
