Уже вдруге Docudays UA вирушило в турне Європою. Перші покази в середині жовтня відбулися в Мадриді. У листопаді та грудні фестивальний проект See Ukraine зустрічатиме Мюнхен та Париж.

Цьогорічна концепція See Ukraine має назву «Пустий постамент», і це спроба відрефлексувати та пояснити іноземній аудиторії ситуацію, що виникла в Україні. Саме тому проект складається з показів сучасних документальних стрічок, які презентують їхні автор(к)и, експозицій українського актуального мистецтва та відкритої дискусії з німецькими та українськими інтелектуал(к)ами.

Про ці три кити, на яких тримається нинішній проект, – читайте в нашому блозі.

1. Виставка

Передусім кураторський виставковий проект Олександра Михеда пропонує поглянути на українську реальність крізь багатоманіття оптики сучасного мистецтва. В експозиції представлена фотографія, відеоарт та інсталяції Валерія Мілосердова, Олександра Навроцького, Євгена Нікіфорова, Сергія Радкевича, Марії Плотнікової, Ігоря Чекачкова, Юлії Червінської, а також перформанс від Костянтина Зоркіна. На виставці також можна буде побачити добірку рідкісних архівних світлин фотографа-аматора зі Східної України Марка Микитовича Залізняка (1893 – 1982), чия нещодавно віднайдена спадщина набуває ще більшої значущості у сучасних обставинах.

«З кожною українською революцією нове життя отримує стара карикатура – люди величезними канатами стягують з постаменту чергового божка, постамент прокручується, і на вакантне місце народ власноруч встановлює наступну постать. Утім сьогоднішній момент унікальний тим, що постаті з минулого, до яких уже втрачено довіру, повалені. Нові герої ще не встановлені, – розповідає арт-куратор Олександр Михед. – Ситуацію «Пустого постаменту» хочеться максимально довго протримати, відтермінувати момент вибору, яким шляхом піде реальність і які нові герої будуть обрані на вакантне місце. Ця історія не про декомунізацію, не про повалення пам'ятників, а про подальший пошук, ситуацію "потім"».

У Мюнхені виставка відкриється 6 листопада в галереї LOVAAS, а в Парижі – 4 грудня в галереї Jour et Nuit.

Робота Валерія Мілосєрдова

2. Кінопрограма

Кінопокази See Ukraine – основа всього проекту. Адже за допомогою документалістики проект розповідає іноземній аудиторії про сьогодення країни.

«У кінопрограмі є кілька фокусних тем, але найгостріша з них, мабуть, це посттравматичний режим існування, у якому зараз перебуває суспільство. Після Революції Гідності був анексований Крим, потім почалася війна, яка триває й нині. За ці п’ять років українці фактично не мали можливості оговтатися й мусили нашвидкуруч виробляти політику пам’яті, щоби не дозволити старій системі непомітно оновити гардероб, – розповідає кураторка проекту See Ukraine Ольга Бірзул. – Тому серед героїв фільмів немає величних історичних особистостей. Ми розповідаємо про звичайних людей, що і є головним двигуном сучасної української історії. Ми уважно розглядаємо їх з усіх сторін: і героїчних, і не дуже. Бо в житті немає білого й чорного. Реальність – у відтінках. Примітно, що в кожному з трьох міст також буде показаний фільм «Какофонія Донбасу» Ігоря Мінаєва, який досліджує схід України та з критичної дистанції розповідає про феномен Донбасу».

Розклад показів у кожному з міст проекту доступний на сайті. У Мюнхені квитки можна знайти на сторінці кінотеатру Monopol Kino.

3. Дискусія

Дискусія – обов’язковий елемент проекту See Ukraine, який надає більше контексту про останні події в Україні. Це розмова, до якої може вільно долучитися іноземна аудиторія й глибше зрозуміти українську дійсність. У Мюнхені, наприклад, модератор дискусії – публіцист та філософ Володимир Єрмоленко пропонує поговорити про «Україну в пошуках посткомуністичної ідентичності».

«У Східній Європі відбуваються дві протилежні тенденції: «декомунізація» та «рекомунізація». Уся ця полеміка точиться не довкола комуністичної ідеології, а довкола авторитаризму. На тлі дедалі помітнішого протистояння між новим авторитаризмом і ліберально-демократичними цінностями по всьому світу Східна Європа, і Україна зокрема, відіграє ключову роль. Після Революції Гідності 2014-го року Україна намагається протиставити «декомунізацію» путінській «рекомунізації», тобто поверненню до старих радянських практик і авторитарної політики, – пояснює Володимир Єрмоленко. – У ширшому сенсі українська декомунізація означає свободу проти пригноблення, плюралізм проти примусу, справедливість проти свавілля».

У Мюнхені відкрита дискусія відбудеться 6 листопада в Ludwig Maximilians University. Серед експертів та експерток платформи – історик-дослідниця Франциска Девіс, громадський активіст та співзановник «No Borders» Максим Буткевич, арт-куратор Олександр Михед.

Стежте за новинами та розкладом подій на сайті проекту seeukraine.today.

Проект «See Ukraine: Docudays UA мандрує Європою» – це акція в галузі культурної дипломатії, що реалізується Міжнародним фестивалем документального кіно про права людиниDocudays UA. У 2016–2017 роках фестиваль відвідав Францію, Грецію, Італію, Німеччину та Іспанію. Проект відбувається за підтримки Open Society Initiative for a Europe (OSIFE).

Чільне фото: робота Ігора Чекачкова