Фестивальний день на Docudays UA традиційно розпочнеться з ранкової кави з режисер(к)ами та правозахисниками. Щодня, починаючи з 25-го березня, режисер(к)и, чиї фільми були показані напередодні в конкурсах DOCU/СВІТ, DOCU/УКРАЇНА та DOCU/КОРОТКО, а також учасники(-ці) правозахисної програми RIGHTS NOW! спілкуватимуться з глядач(к)ами в неформальній атмосфері кав'ярні на першому поверсі кінотеатру «Жовтень». Окрім цього, у програмі Docudays UA відбуватиметься чимало цікавих позаконкурсних показів, майстер-класів та зустрічей із гостями фестивалю. Отже, коротко про найцікавіше.

Дискусія з кінокритиками: Право на історію в документальному кіно

Кінотеатр «Жовтень» | Класік | 13.00

Чи має документалістика стосунок до реальності? І якщо так, то хто має право визначати, про що знімати і як? На тлі дискусій про фінансування державою патріотичного кіно постає низка непростих запитань. Де межа між документальним кіно і пропагандою? Ці питання стануть предметом дискусії кінокритиків із Данії, Іспанії, США та України під час круглого столу у рамках DOCU/КЛАС.

Жінки на лінії зіткнення: як їх змінили нові реалії?

IZONE | 1-й поверх | 15.00

Делегація МКЧХ в Україні обговорить тему життя жінок в умовах збройного конфлікту. Адже вони стикаються з численними ризиками, загрозами та викликами. Експерт(к)и МКЧХ із психосоціальної підтримки поділяться своїм досвідом роботи з жінками із зони конфлікту: їхніми сподіваннями, страхами та механізмами, що допомагають їм долати труднощі.

Дорослі

Кінотеатр «Жовтень» | Гегемон | 18.00

Аніта, Ріта, Рікардо та Андрес уже 40 років ходять у школу для дітей із синдромом Дауна. Після стількох років їм починає набридати це безпечне, добре знайоме середовище. Їм уже більше 45 років, і вони прагнуть свободи на більш особистому рівні. Попри те, що їх навчають, як стати «відповідальними дорослими», усі четверо залишаються залежними від інших, які приймають за них рішення.

Перед поверненням на Землю

Кінотеатр «Жовтень» | Аншлаг | 19.30

Ретроспектива Аруна Мателіса

У ліричній, але не сентиментальній манері цей фільм показує життя дітей, що лежать із лейкемією в педіатричній лікарні Вільнюса – у тому самому закладі, де донька Мателісів боролася з цією хворобою й одужувала від неї за якийсь час до початку зйомок.

Моє тіло – політичне

Кінотеатр «Жовтень» | Кіноман | 21.15

У фільмі «Моє тіло – політичне» йдеться про повсякденне життя чотирьох трансгендерних людей, що живуть у бідних районах Сан-Паулу. Історія розгортається, поєднуючи їхнє інтимне життя з соціальним контекстом, і піднімає питання про бразильську трансгендерну спільноту і її політичні дискусії.

Чільне фото: кадр з фільму «Моє тіло – політичне» (реж. Аліс Ріфф)