«Ліда» — це сучасний поетичний кінематографічний досвід. Змішування часу і місць створює подібну до живопису оповідь про сімейну любов, яка існує лише у спогадах. Неозначені у часі спогади переповідають головна героїня Ліда, її син і сестра. Таким чином персонажі можуть спілкуватися одне з одним попри кілометри та години, що їх розділяють. Це імпресіоністичний, схожий на сон твір про прекрасних персонажів із різних поколінь, які пережили війну – війну, у якій вони не беруть участь, до якої вони не причетні, але яка, тим не менш, справляє на них незворотний вплив. Ліда – стара бабуся й остання людина, що розмовляє старою шведською у колишньому шведському поселенні в Україні.
Анна Еборн – самоучка. Вона зрежисувала кілька короткометражних фільмів – як художніх, так і документальних. Фільм «Баба» (2010) був обраний для участі в Міжнародному кінофестивалі в Ґетеборзі та фестивалі Nordisk Panorama у 2011 році. «Пайн-Рідж» – дебютний повнометражний документальний фільм Анни, який був офіційно обраний до позаконкурсної програми Венеціанського міжнародного кінофестивалю, здобув нагороду Dragon за найкращий документальний фільм на Міжнародному кінофестивалі в Ґетеборзі і був показаний у Музеї сучасного мистецтва в Нью-Йорку та на багатьох різних кінофестивалях у 2013-2014 роках. Анна була членкинею журі на фестивалі Hot Docs у Канаді в 2013 для номінації «Найкращий зарубіжний документальний фільм», членкинею журі на CPH:DOX у 2015 році та на Міжнародному кінофестивалі в Ґетеборзі у 2016 році. Анна народилася у 1983 році на острові Скафто у Швеції.
Відносний вітер (2009), Баба (2010), Пайн-Рідж (2013), Зміївка (2014), Епіфанія (2016), Ліда (2017)
