В останні п’ять років Кісілу, фермер із Кенії, використовує свою камеру для відеозапису життя своєї сім’ї, свого села, а також впливу зміни клімату. Він знімав повені, засухи і бурі, але крім того й більш людські втрати: його дітей відправляють додому зі школи, коли він не може оплатити навчання; чоловіки переселяються до міст у пошуках роботи; напруга в сім’ї наростає. Після бурі, що руйнує його будинок, Кісілу починає організовувати громадський рух фермерів, що борються із впливом екстремальних погодних явищ, і доносить свою історію аж до Парижа, на конференцію ООН про зміну клімату. Там, посеред незрозумілих політичних розборок на найбільшому екологічному шоу на Землі, стосунки Кісілу та норвезької режисерки Юлії Дагр роблять цікавий поворот, проливаючи яскраве світло на рух за кліматичну справедливість і на дуже різні світи, які вони представляють.
Юлія Дагр – норвезька режисерка і продюсерка, чиєю пристрастю є персонажецентричні історії, які можуть привернути увагу до соціальних та екологічних проблем і показати їх у новому світлі, кинути виклик стереотипам і справити вплив на суспільство. У 2015 році вона здобула нагороду One World Media, була номінована на премію Ґрієрсона і потрапила у складений Forbes список тридцяти людей у віці до тридцяти років, які «ведуть за собою і визначають світові медіа». «Дякую за дощ» – перший повнометражний фільм Юлії.
Вибране: Кісілу: щоденники клімату (2015), Дякую за дощ (2017)
