Іньямбане. Мозамбік. Кінґ-Бест. Samsung Galaxy. Versace. Дівчата. Білий півень. У Норвегії немає зубочисток. Кокосові пальми. Плоди баобаба. Суперфрукти. Вітамін C. Пасифлора. Альфа-ліноленова кислота. SMS китайською. Мегабайти. Готель «Кардосо». Кава – це погана звичка білого чоловіка. Нґаджанґо. Моя жінка. Нафта.
Іко Коста народився в Лісабоні в 1983 році. Навчався в Португальській національній кіношколі в Лісабоні, Університеті кіно в Буенос-Айресі та Національній студії сучасного мистецтва «Ле Фресной» у Туркуені, Франція. Його роботи демонстрували на кількох кінофестивалях, зокрема на Тижні критиків у Каннах, на фестивалях у Локарно, Роттердамі, Римі, на фестивалі Cinéma du Réel, фестивалі «Нові режисери/Нові фільми», в Обергаузені, Їглаві, на фестивалі Vila do Conde або IndieLisboa, фестивалі DocLisboa та багатьох інших.
Буклет (2012), Чотири години босоніж (2012), Струм (2013), Антеро (2014), У пошуках Нафти (2017), Гамір, затемнення (2017)