Перед показом фільму-закриття відбудеться Церемонія нагородження переможців Docudays UA-2017
Під сповненим любові, але суворим керівництвом свого давнього фаната, який став режисером та культурним дипломатом, і на превеликий подив усього світу культовий гурт Laibach з колишньої Югославії, а нині зі Словенії, став першим рок-гуртом в історії, який зіграв концерт у державі-фортеці Північна Корея. У протистоянні з жорсткими рамками ідеології та культурними відмінностями, гурту насилу вдається пронести свої пісні крізь прогалини завбільшки з вушко голки у державній цензурі, перш ніж їх випускають до аудиторії, яка ніколи раніше не стикалася з альтернативним рок-н-ролом. А тим часом на кордоні між двома Кореями встановлюють гучномовці, які поширюють пропаганду, і ці країни оголошують про початок відліку часу до війни. Пагорби ожили… від звуків музики.
Уґіс Олте – латвійський режисер та монтажер, якому подобається грайливо підходити до серйозних тем. Озброївшись чуттям музиканта та переконанням, що мрії, міфи та казки можуть бути корисними інструментами для розповіді сучасної історії, він створив численні оригінальні телеформати, музичні кліпи, рекламу, а також три художні короткометражні фільми: «Червона пляма», «KK2678» та «Король дикості». Результатом його праці в документальному жанрі стали два фільми – «Застрягнувши у Стікіні» (2007) та «Подвійно чужі» (2015), прем’єра якого відбулася у минулорічній конкурсній програмі середнього метру на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі.
Вибране: «Застрягнувши у Стікіні» (2007), «Подвійно чужі»(2015)
Мортен Траавік – норвезький режисер та художник, який працює у широкому спектрі мистецьких жанрів, долаючи кордони між країнами. Отримавши освіту театрального режисера у Росії та Швеції, у своїх роботах він завжди так чи інакше торкається поняття світу як сцени та ідентичності як відігравання певної ролі, а також у характерний спосіб розмиває межу між мистецтвом, активністю та суспільними проблемами. Його конкурси краси для тих, хто пережив підрив на міні – «Міс міна Ангола» (2008) та «Міс міна Камбоджа» (2009) – потрапили в заголовки ЗМІ та розпалили дискусії по всьому світу. Крім того, він відомий низкою контроверсійних випадків співпраці з північнокорейськими художниками та чиновниками у сфері культури. Крім того, він є уповноваженим культурним посередником цієї країни.
Вибране: «Міс міна Ангола» (2008), «Міс міна Камбоджа» (2009)
