Цього року на Docudays UA ми хочемо поділитись із вами історіями про те, як наше невігластво або споживацькі звички повільно, але невідворотно знищують світ навколо нас. Про це говорять кілька десятків професійних фотографок і фотографів з усього світу через свої пости на Інстаґрам-акаунті EverydayClimateChange («Зміна клімату щодня»). Саме цей проект надихнув нас розібратися, що відбувається і з довкіллям нашої країни у конкурсі Інстаґрам-фото #Ecooko.
Про фотовиставки як посібник людського сліду в екосистемі розповідають координаторка фотовиставки та DOCU/КЛАС Юля Сердюкова і PR-менеджерка Docudays UA Тетяна Мала.
Відкриття виставок відбудеться в суботу, 25 березня о 17:00 у холі третього поверху Будинку кіно. Подивитися їх можна буде з 25-го по 31-е березня.
Після винайдення компактної 35-міліметрової камери у 30-х роках минулого сторіччя фотографія блискавично стала головним інструментом візуального пізнання світу. На людство посунула навала картинок зі свідченнями про війни, мирне життя в невідомих країнах та у спальнях сусідів на вулиці за рогом. Майже сто років потому навряд чи лишився не сфотографованим хоч один гектар Землі, а шалена конкуренція зображень за увагу вже стала притчею во язиціх.
Сьогодні тисячі картинок щодня мерехтять перед нашим поглядом, не затримуючись у пам’яті. Проте, людська схильність розповідати історії знаходить можливість утилізувати для цього навіть багатолику реальність соціальних мереж. Цього року ми хочемо поділитись із вами найбільш вражаючою, проте досі прихованою від уваги багатьох історією, яку ми знайшли у просторах Інстаґраму – історією про те, як наша жадоба, невігластво та споживацькі звички повільно, але невідворотно знищують планету.
Цю історію з дня на день розповідають кілька десятків професійних фотографок і фотографів з усього світу через свої пости на Інстаґрам-акаунті EverydayClimateChange («Зміна клімату щодня»). ECC – це волонтерський активістський проект (який заснував у 2015-му році фотограф з Токіо Джеймсон Вітлоу Делано), покликаний демонструвати щоденні свідчення зміни клімату на всіх континентах. Фотоактивісти та фотоактивістки про свою місію кажуть: «Ми надаємо візуальні докази того, що зміна клімату не відбувається «десь там» – вона відбувається просто тут і зараз».
Фотографія Джеймса Вітлов Делано. Токіо, Японія. Тайфун насувається на місто. Кліматологи стверджують, що рідкісні погодні явища стануть звичними в час глобального потепління.
Проект започатковано у 2015 році, і за два роки свого існування стрічка назбирала сотні фотографій із гештеґом #EverydayClimateChange, за кожною з яких стоїть своя історія. На одній із фотографій, які не увійшли до виставки, зображений нічний вид табору сирійських біженців в Іракському Курдистані. Здається, до чого тут зміна клімату? Підпис до фотографії розповідає: «Прояви зміни клімату зазвичай асоціюються з природними катаклізмами, однак зміна клімату все частіше визнається важливим чинником ескалації сьогоднішніх збройних конфліктів та появи нових. З 2006 по 2011 роки Сирія постраждала від тривалої засухи та небаченого зниження врожаїв, що спричинило масову міграцію селян до урбаністичних центрів. Це в свою чергу призвело до нестачі харчів, через яку в 2011 році вибухнули масові протести, що передували нищівній громадянській війні...».
Більшість фотографій проекту ECC мають певний наліт журнальної краси. Тим сильніше з цією красою контрастують підписи до знімків. #EverydayClimateChange – це виставка фотографій, яку потрібно читати. Ми вибрали з усієї стрічки ключові світлини, які розкажуть історію про зміну клімату для від А до Я: як викинутий нами пластиковий стаканчик чи з’їдений стейк призводять до вимирання цілих видів рослин і тварин, розповсюдження смертельних хвороб, воєн за ресурси та міграції, та зрештою – поступового перетворення Землі на пустелю. А також: що ми можемо зробити, аби цьому запобігти.
Після знайомства з проектом #EverydayClimateChange нам захотілось розібратися, що відбувається з довкіллям у нашій країні. Для цього ми організували конкурс Інстаґрам-фото #Ecooko. Протягом трьох місяців всі охочі могли публікувати у своїх акаунтах фото з описом, що пояснює, як саме ця світлина розкриває ту чи іншу екологічну проблему в Україні, і чи існують шляхи їх вирішення.
Інстаґрам у нашому суспільстві переважно використовується як інструмент моделювання ретельно продуманої фантазійної реальності. У ньому можна створити паралельне життя, в якому ми постійно мандруємо, їмо лише найсмачнішу їжу, відпочиваємо на запальних вечірках. Сучасне суспільство споживання вийшло на новий рівень – «споживання лайків», буквально як у серіалі «Чорне дзеркало», де лайк – головна валюта, від кількості якої залежить рівень успішності, визнання, щастя. У такому віртуальному світі немає місця проблемам та стражданням, адже частіше за все вони далеко не фотогенічні.
Фотографія учасників конкурсу #Ecooko Олега та Дарії Промахових, спільнота «Маленька Україна» (Це берег річки Днiстер. Село Бакота опинилося під водою у результаті створення тут Дністерського водосховища)
Тому було особливо цікаво ризикнути організувати подібний конкурс, адже йшлося не тільки про довкілля країни, а й можливість зрозуміти наскільки ця тема може «спокусити» пересічного користувача чи користувачку Інстаґраму розбавити глянцевий блиск свого акаунту картинками навколишнього світу – засміченого, задимленого, зникомого. Перші фото, які з’явилися під гештеґом #ecooko, на мить змусили задуматись чи «місія» може бути виконаною. Складалось враження, що українці знаходяться лише на стадії усвідомлення екологічних проблем та свого власного впливу на довкілля і, на жаль, майже не знають, як ситуацію можна виправити. Більшість не знає навіть про сучасні можливості для сортування відходів. Окремі роботи зроблені за відчуттям “щось тут не так, але не можу пояснити що саме”. Тим не менше, ми отримали понад 350 робіт, які говорять про гостру проблему відсутності в нашій країні системи поводження з відходами, несанкціоновану вирубку лісу, вплив важкої промисловості на стан повітря країни та забрудненість водойм.
У комплексі виставки #EverydayClimateChange та #Ecooko стануть чудовим посібником людського сліду в екосистемі Землі, який ми ще тільки починаємо усвідомлювати, але який, немов тінь, завжди поряд з нами. Фотографія, кажуть, здатна фіксувати навіть невидимі людському оку тіні – в прямому й переносному значенні. Це те, чим вона займається від самого початку й дотепер. Перші фоторепортажі розповідали про жахи воєн початку 20 століття. Сьогодні ми вам пропонуємо розповідь про війну за виживання людства, і судячи з історії, яка вимальовується після прочитання цих виставок, цю війну ми наразі програємо.
Найкращі роботи конкурсу Інстаґрам-фото #Eсooko покажуть у рамках фотовиставки на Docudays UA-2017. А серед фіналістів та фіналісток будуть відібрані переможці, які отримають спеціальні призи від команди та партнерів фестивалю. Нагороди вручатимуть під час церемонії закриття Docudays UA 30-го березня. Це три квитки на «Зелену школу» – унікальний 4-денний освітній курс від екотренерів та практиків, який відбудеться 27-30 квітня у Києві. Переможець спеціальної номінації «Зміна клімату та дика природа України» откримає можливість пройти індивідуальний майстер-клас від фотографа «National Geographic» Михайла Богомаза, подаровану нашими партнерами WWF в Україні.
Фотовиставки на Docudays UA-2017 створені за фінансової та організаційної підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні. Партнери конкурсу Інстаґрам-фото #Eсooko: ГO «Українська молодіжна кліматична асоціація» та WWF в Україні.
На фото - робота Влада Сохіна. 11-річна Амайа стоїть на крижині на березі Північного Льодовитого океану в Барроу, Аляска.
