Для Алекса так само, як і для решти грузинів, війна у Чечні здавалася дуже далекою: вони бачили її лише на російських телеканалах. Але насправді вона була просто з іншого боку гори. Він ніколи навіть не уявляв, що поїде туди, але поїхав. Він пішов за нею – французькою фотографинею, яку зустрів за кілька днів до того на показі мод. Досвід війни, з яким Алекс повертається додому, не дає йому спокою. Щось кличе його назад. Він хоче стати воєнним фотографом, але його ніхто не знає і не хоче співпрацювати. Алекс зустрічає багатьох воєнних репортерів, і деякі з них стають його близькими друзями. Він залишається пов’язаним із війною через їхні історії, за якими він стежить протягом багатьох років. Він 15 років спостерігає за тим, що війна робить із людьми.
Александр Кваташідзе закінчив Коледж мистецтв ім. Ніколадзе за спеціальністю «Скульптура» у 1996 році. У 2001 отримав ступінь бакалавра мистецтв та гуманітарних наук у Тбіліському державному університеті. У 2006 році закінчив маґістерську програму на факультеті кіно в Університеті штату Каліфорнія (Сан-Хосе). Відтоді він працює оператором та/або монтажером, а також режисером і продюсером.
Вибране: «Побачимось у Чечні» (2016)
