Маленьке і нескорене болгарське селище біля кордону з Туреччиною опиралося іноземним загарбникам ще з часів Римської та Османської імперій. Сьогодні його електорат – 38 літніх болгар – вирішує майбутнє Європи. Поштар Іван має нове політичне бачення. Він вирішує балотуватися на посаду мера, щоб відродити селище на межі вимирання, прийнявши у ньому біженців. Його опоненти хочуть або закрити на це очі, або закрити кордон і повернути комунізм. Заклопотаний передвиборчою кампанією та доставкою пошти, Іван швидко розуміє, що, хоча добрих намірів і недостатньо, але навіть найменші справи мають значення.
Тоніслав Хрістов – режисер, народився у Болгарії, працює на батьківщині та у Фінляндії. Він зняв свій перший документальний фільм «Сімейний скарб» (2008) для YLE та Болгарського національного телебачення. Його дебютний повнометражний фільм «Правила холостяцького життя» (2011) з’явився на екранах як у Фінляндії, так і Болгарії, а також здобув нагороду за найкращий документальний фільм на міжнародному кінофестивалі в Софії та був показаний на багатьох інших фестивалях. Наступні три проекти Хрістова були дуже успішними, і завдяки їм він зробив визначну фестивальну кар’єру: фільм «Душевні історії про їжу» (2013) брав участь у конкурсі середнього метру в номінації «Найкращий документальний фільм» на Міжнародному фестивалі документального кіно в Амстердамі, а «Кохання та інженерія» (2014) був показаний на фестивалі Tribeca у Нью-Йорку та Hot Docs у Торонто; крім того, стрічка відкривала Visions du Réel у Ніоні (Швейцарія) і здобула приз глядацьких симпатій на фестивалі DocPoint, Гельсінкі.
Вибране: «Сімейний скарб» (2008), «Правила холостяцького життя» (2011), «Душевні історії про їжу» (2013), «Кохання та інженерія» (2014)
