Панельна дискусія з Метте Карлою Альбрехтсен (режисерка «Венер»), Саломе Яші (режисерка «Осяйного світла заходу сонця») та Юлією Сердюковою (продюсерка «Все палає», «Євромайдан. Чорновий монтаж») модераторка – Алексія Муіньос Руїс, режисерка та заступниця директорки Європейської жіночої аудіовізуальної мережі (EWA).
В історії кіно було чимало видатних жіночих персонажів, але фільми про них переважно знімали чоловіки. Ми виросли, орієнтуючись на модель жінки, яку створив чоловік. Навіщо нам «жіночий погляд», – якщо він існує?
Чому у Джейн Кемпіон, Андреа Арнольд, Аґнєшки Голланд, Марґарете фон Тротта, Кетрін Біґелоу, Жулі Дельпі, Саллі Поттер, Сюзанн Бір, Сари Поллі й Ізабель Койшет – самобутні, унікальні протагоністки та виразний режисерський стиль? Чи існує зв’язок між ґендером і особливою чутливістю до певних тем і конкретним візуальним стилем?
Середньостатистична аудиторія на 50% складається з жінок. Ми заслуговуємо більшої різноманітності та всебічнішої репрезентації в кіно.
ЦИФРИ
Дослідження мережі EWA виявило, що режисерками 21% європейських фільмів (2006-2013) були жінки.
У найприбутковіших фільмах жінки становлять лише 31% персонажів із репліками, і їхні шанси бути сексуалізованими втричі вищі.
У фільмах, знятих режисерками, значно більша кількість жінок обіймають різноманітні ключові позиції в знімальних групах, аніж у фільмах, знятих виключно режисерами.
На фото - кадр з фільму «Осяйного світла заходу сонця» Саломе Яші
