Опинившись серед долини Напа, у каліфорнійському реабілітаційному центрі для ветеранів війни, що страждають на ПТСР, глядач зустрічає чоловіків, яких зневага світу доводить до люті та відчаю. Але з часом, завдяки зусиллям терапевта-новатора Фреда Ґусмана, вони виявляють власну глибоку людяність. Авторам стрічки вдалося знайти особливий підхід до їхніх крихких душ та історій. Завдяки надзвичайній професійній інтуїції, режисери спромоглися створити атмосферу інтимності та щирості, в якій вони намагаються дослідити теми прощення, довіри, вини та пекучого сорому за жорстокі діяння, скоєні під час війни.
Лоран Бекю-Ренар – французький режисер і продюсер. У 1995 і 1996 роках він працював головним редактором видання «Сараєво Online», тоді ж опублікував серію оповідань під назвою «Хроніки Сараєва». Після збройного конфлікту він почав досліджувати глибокий вплив війни на трьох вдів, які перебували у селищному терапевтичному центрі. Цей фільм демонструвався на десятках кінофестивалів і отримав премію «Фільм миру» на МКФ у Берліні. Привертаючи увагу до молодих чоловіків, що повертаються з далеких битв, режисер продовжує вивчати тему психологічних наслідків війни у своїй роботі «Про чоловіків і війну», яка є другою стрічкою трилогії «Генеалогія гніву».
Втомлені війною (2001)
