Після закінчення стрічки «Путінські ігри», показ якої відбувся в рамках фестивальної програми ІДЕОРУПЦІЯ, оплески довго не вщухали, зала продовжувала аплодувати навіть тоді, коли режисер Алєксандр Ґєнтєлєв піднявся на сцену. Він подякував глядачам і зізнався, що так тепло фільм ще ніде не приймали: «Такого доброго глядача, який би так реагував на всі жарти іще не було».
У фільмі є багато неприхованої іронії, режисер розповів, що спершу планував зробити свою стрічку фарсовою, проте в ході роботи змінив концепцію. У цій історії про найдорожчу Олімпіаду всіх часів йдеться зокрема й про примусове переселення мешканців Сочі та «відтискання» місцевого бізнесу. В результаті намагань Путіна створити гірськолижний курорт у найтеплішому регіоні Росії «відмито» астрономічні суми, знищено заповідні території, багато місцевих жителів лишилося без даху над головою.
Глядачі запитували, чи цікавився режисер долею своїх героїв вже після зйомок, і чи були репресії щодо людей, які давали інтерв’ю. Алєксандр Ґєнтєлєв розповів, що справді, деяким героям погрожували, один з підприємців, бізнес якого націоналізували, навіть був змушений переїхати до Лондона, аби уникнути переслідувань. «Мені не відомо, щоб хтось вигідно продав свою землю. Майже ніхто не отримав гідної компенсації, але якщо й отримали – то замість своїх будинків у Сочі люди тепер мають житла за містом і фактично на болоті» – зауважив він.
На запитання про те, як він ставиться до порівнянь цьогорічної Зимової Олімпіади з Берлінською Олімпіадою 1938 року, Алєксандр Ґєнтєлєв відповів, що «Путін – не диктатор. Путін це зробив не для іміджу країни, а для «розпилу» – дуже багато людей заробили на цьому дуже великі гроші».
Також глядачі запитували, чи може Росія позбавитися від корупції, що просочила усю державну машину. Алєксандр Ґєнтєлєв відповів дуже коротко: «Я думаю, ми не позбавимось від корупції, вона тотальна». Проте продюсерка стрічки Сімона Бауманн припустила, що надія є, і ця надія – в Україні. «Я знаю, що молоде покоління тут втомилося від корупції, і що ви здатні побудувати свою національну державу і громадянське суспільство. Я дуже вірю у вас, вірю, що ви це зробите» – сказала вона. Пані Бауманн висловила надію, що прогресивні зміни в Україні врешті решт спричиняться до зміни ситуації в російському суспільстві.
Дар’я Каленюк, керівниця центру проти корупції заявила, що її організація з огляду на події в Криму планує повторити успішний досвід сторінки yanukovich.info, створивши сайт putin.info. «Щоб нам жити нормально треба допомогти росіянам подолати корупцію в Росії» – наголосила вона. На питання про те, чи є шанс повернути викрадені українськими чиновниками гроші Дар’я відповіла, що це можливо, але судова тяганина може забрати багато років. «Після заморозки рахунків потрібні дуже активні професійні дії українських правоохоронних органів, які в співпраці із західними колегами мають довести нечисте походження цих грошей у суді. Лише в разі виконання такої процедури гроші з рахунків можуть бути конфісковані» – зазначила вона.
Одне з останніх запитань до режисера звучало так: «Чи вам було страшно, після зйомок цього фільму?». «Я відповім чесно: я весь час боюся. Я несу відповідальність за всю команду. Ви розумієте – не дай Боже, щось станеться – я почуватимусь покидьком. Я роблю все можливе, щоб дійти до кінця» – зізнався режисер.
Неодноразово з зали звучали побажання-пропозиції влаштувати перегляд «Путінських ігор» в Криму чи на Сході України, або викласти фільм у вільний доступ. Продюсерка Сімона Бауманн пообіцяла, що незабаром фільм вийде на DVD і зауважила, що їхня команда не проти надати стрічку для трансляції по телебаченню: «Ми шукаємо дистриб’ютора, нам важливо, щоб люди могли бачити цю картину».
Підготувала Катерина Капра