Наприкінці квітня в місті Славутич відбувся фестиваль кіно та урбаністики «86». Концепція якого – не тільки у зверненні до екологічної тематики, але й у відкритті унікального урбаністичного простору, що був створений внаслідок екологічної катастрофи. Славутич – місто, законсервоване у часі, все тут – від будівель до музики з гучномовців – нагадує про кінець вісімдесятих. Схоже на всі радянські міста і водночас особливе – кожен може знайти місце, яке б нагадувало про дитинство, відчути себе героєм радянського кінематографа й побувати в Прибалтиці, Вірменії та Грузії за сорок хвилин.
Фестиваль відкрився добіркою короткометражок, що розповідали історії різних міст, існування людей у їхніх межах; це спроба вловити зміни, що відбуваються з простором, а також зафіксувати відчуття, які потім назавжди будуть пов’язані з певним місцем. У добірці були представлені роботи в різних жанрах (від анімації до поетичної балади), та найбільше враження справила медитативна історія про порожні білборди Греції «За рамками» Йоргоса Зойса, що після заборони зовнішньої реклами несуть вже інше повідомлення, більш змістовне, аніж рекламний продукт. Серед українських частин альманаху був фільм «Повернення» Олександра Ратія, переможець національного конкурсу кінофестивалю «Молодість», та фільм «Метро» Романа Бондарчука із сенсаційного альманаху «Євромайдан: Чорновий монтаж», який відкривав цьогоріч фестиваль Docudays UA.
Особливістю Славутича є організація спільного простору міста – вражає впорядкованість, чистота та наявність велосипедних доріжок. Тому саме для презентації Docudays UA у такому місці був обраний фільм «Американська комуна» (учасник конкурсу DOCU/ЖИТТЯ-2014) – про спробу побудови екологічного суспільства та співіснування в гармонії з природою. Це історія повернення людини до її коріння, спогадів, місця, де пройшло її дитинство, а також розповідь про ідеї та переконання, які вплинули не тільки на життя багатьох сімей, але й тисяч людей, що потребували допомоги. Глядачі дуже тепло сприйняли фільм, оскільки ситуація, в якій люди будують власний ідеальний впорядкований світ, де в чому нагадує історію зведення Славутича.
Завдяки «86», що вийшов за рамки звичайного фестивалю і спробував синхронізуватися з життям маленького та неординарного міста, ми змогли позначити на мапі ще одне місце, куди хочеться повертатися та розповідати мешканцям нові історії.
Ірина Танцюра,
координатор гостьового сервісу Docudays UA
Світлини Наталки Довгої
