Погляд зблизька на ромів-біженців, що оселилися на околицях Белграда. Ці люди заробляють на шматок хліба тим, що вдихають друге життя у древні автомобілі на кшталт Citroën 2CV або Citroën Dyane, а потім використовують їх як апокаліптичні авто для збору макулатури, пляшок і металобрухту. Ці конячки сучасної доби набагато ефективніші, ніж звичайні візки. Проте справа не лише в цьому – для своїх майстровитих власників вони означають набагато більше, ніж засіб заробітку, і виражають свободу, надію та виразний стиль. Навіть автомобільні акумулятори використовуються сповна – вони стають джерелом електроенергії, щоб отримати трохи світла, подивитися телевізор чи зарядити мобільний телефон! Це – ніби здійснення мрії алхіміка! Проте поліція не завжди поділяє ентузіазм власників щодо таких авто…
Боріс Мітіч – режисер документального кіно. Проживає у Белграді (Сербія). Працюючи професійним журналістом, Мітіч якось вирішив придбати відеокамеру і власними зусиллями зняти фільм, в результаті чого на світ з’явилася стрічка «Краля Діана». Для роботи над своїм першим фільмом Мітіч використав домашній комп’ютер. Потім він зняв другу стрічку, «Титанік під егідою UNMIK», в якому розповідається про історію близько 100 осіб, які понад 4 роки не мали змоги покинути свої домівки, що охоронялися місією під егідою ООН. Третій фільм Мітіча, який називається «Бувай, як справи?», – це сербський колаж із життєвих поглядів і сатиричних афоризмів. Автор фільмів заохочує вільно розповсюджувати свої творіння.
Краля Діана (2003), Титанік під егідою UNMIK (2004), Бувай, як справи? (2009)
