Поетична, чуттєва і красива стрічка про народження дітей, а отже, ода жінкам та їхньому тілу. Режисерка простежує шлях незвичайної піаністки Томоко Мукаями, яка за допомогою мистецького проекту в Японії запросила жінок – та чоловіків – до бесіди, присвяченої цьому делікатному питанню: про дітей, що були або не були народжені, про сексуальність та життєвий вибір. Фільм став поемою на тему материнства, викиднів і менопаузи, в якій режисерка досліджує універсальні питання життя і смерті. Величні пейзажі та музика Баха перетворюють перегляд цієї картини на ритуал, достоту поховальний обряд. Назва стрічки пов'язана з японським обрядом на знак пам'яті про ненароджених, а отже – невидимих дітей.
Виробництво
Zeppers Film & TV, Judith Vreriks, Joh. Verhulststraat 174, 1075 HC Amsterdam, the Netherlands, +31 (0)20‐6758594,
[email protected], www.zeppers.nl
Дистриб'юція:
Doc and Film, Daniela Elstner, 13, rue Portefoin, 75003 Paris, France, +33 1 42 77 89 65,
[email protected], www.docandfilm.com
Нагороди
2011 – почесна відзнака на DOK Leipzig МФДАФ; номінація на премію «Золоте теля» на Нідерландському КФ
Режисер/-ка
Альона ван дер Хорст
Альона ван дер Хорст народилася в Москві 1970 року. Вивчала російську літературу в Амстердамському університеті та кінознавство в Голландській академії кіно і телебачення. 1997 року дебютувала як режисер зі стрічкою «Дівчина в білому капелюсі», яка була відзначена численними преміями. Нещодавно Альона була вшанована нагородою Jan Kassies, що вручається Голландським фондом культурного мовлення за визначні досягнення.
Вибрана фільмографія
(вибране): Дівчина в білому капелюсі (1997), Після весни (2001), Жителі Ермітажу (2004), Борис Рижий (2008), Діти води (2011)
