У 1989 році Хосе Луїс Ґарсіа брав участь у Світовому фестивалі молоді та студентства в Пхеньяні (Північна Корея). Цей політичний захід, профінансований СРСР, відбувся через три тижні після бійні на площі Тяньаньмень у Пекіні й за чотири місяці до падіння Берлінського муру. Там режисер зустрівся з Лім Су Кьон, молодою активісткою, яка таємно прибула із Сеула, щоб представляти студентів Південної Кореї, котрі вимагали мирного возз’єднання нації. Через двадцять років режисерові не дають спокою розбиті ілюзії молодості, й він, згадуючи «Квітку возз’єднання», вирушає в дорогу. Вона натомість страждає в суспільстві, що досі перебуває у стані війни. Несподівано виявляється, що між «Квіткою» та незнайомцем, котрий прибув із протилежного кінця світу, існує глибокий зв’язок.
