Колись він був королем, але тепер зійшов зі сцени. У цій трагікомічній балканській стрічці молодий белградський оператор Вук стежить за долею свого дядька Драґана Венде – вуличного короля гедоністичної дискосцени у Західному Берліні 1970-х. Йому, як югославу, існування Берлінського муру також було на руку. Нині дядько Вука – старий швейцар у борделі, що живе за рахунок соціальної допомоги і мріє про повернення старих часів. Очима його племінника ми бачимо мікросвіт «жертв змін», котрі будують справжні стратегії виживання в місті, яке все ще не є єдиним цілим.
Лена Мюллер вивчала філософію, політологію та економіку в Оксфорді, працювала у мозковому центрі з прав людини в Белграді, де розробляла масштабні проекти для розбудови громадянського суспільства. Згодом вона почала займатися акторством, а пізніше взялася й до продюсування. У Берліні Лена заснувала кіно- й театральну трупу, працювала в документальному кіновиробництві, відтак створила von.müller.film, брала участь у програмі Ex Oriente & the Nipkow Programm, працює у міжнародній службі BBC.
(вибране): ЖВП – жінки по понеділках, несправжня документалістика (2009), Драґан Венде – Західний Берлін (2012)
