16 березня оргкомітет фестивалю Docudays UA отримав від продакшн-студії «Інтерфільм» лист-заборону на показ фільму «Шахта №» (Pit#8) (спільне виробництво Естонія-Україна, режисер Маріанна Каат) в програмі фестивалю. Фільм «Шахта №8» - про 15-річного підлітка Юру і його друга Діму з Донецької області, які живуть в самому центрі Донецького регіону – містечку Сніжино. Щодня ризикуючи життям, хлопці добувають вугілля в нелегальних копанках - у закинутих шахтах, у парках та лісосмугах, у підвалинах покинутих будинків.
Дід Юри колись був впливовим керівником великого заводу. Батько Юри вчинив самогубство, мама з новим чоловіком спилися.
Рятуючись від п’яних дебошів, Юра забрав з дому двох сестричок і діти оселилися в сусідньому селі. Юра не вчиться в школі, але дуже суворо слідкує, аби сестри гарно вчилися й ходили в гурток бальних танців. Він – єдиний годувальник для мами й сестер.
Фільм знімався впродовж 2008 – 2010 рр. і був завершений навесні 2011 року. За рік він встиг отримати аплодисменти й захоплені відгуки глядачів та ЗМІ на багатьох міжнародних фестивалях – Tallinn Black Nights Film Festival (Естонія), Sundance Film Festival, Sebastopol Documentary Film Festival, Full Frame Documentary Film Festival, Tribeca Film Festival (Америка), WATCH DOCS, Krakow Film Festival (Польща), Docu Talents from the East (Чехія), Hot Docs (Канада), Minsk International Film Festival Listapad (Білорусь), One World Romania (Румунія) та інших, отримав нагороди та відзнаки у США, Естонії, Канаді, Хорватії, навіть у Росії й Білорусі. (www.pitnumber8.com).
Але в Україні фільм ніхто не бачив, незважаючи на те, що він знімався тут і в його створенні брала участь продакшн-студія «Інтерфіль».
На конкурс Docudays UA фільм «Шахта №.8» подав Естонський фільмофонд, відбіркова рада Docudays UA включила його в конкурсну програму Docu/Право і 24 березня о 17:00 в Будинку кіно мав відбутися показ фільму, а також зустріч глядачів з естонською режисеркою, знімальною групою та хлопчиками - героями фільму.
Для оргкомітету Docudays UA, режисерки Маріанни Каат, а також для Естонського фільмофонду, який вклав у фільм значну суму коштів, заборона «Інтерфільму» показувати «Шахту №.8» на фестивалі була повною несподіванкою, це рішення українського партнера тим більш незрозуміле, що фільм продовжує завойовувати світ - у квітні його покажуть у конкурсній програмі Міжнародного фестивалю документального кіно «Міленіум» у Брюсселі.
Як нам вдалося з’ясувати, естонський ко-продюсер справді передав українському «Інтерфільму» права на показ фільму в Україні з комерційною метою. Пані Маріанна Каат пояснила: естонці сподівалися, «що саме місцевий продюсер знає і вміє найкраще організувати розповсюдження фільму в своїй країні. Естонський фільмофонд самостійно займається розсилкою фільмів на міжнародні фестивалі, ніхто з його працівників навіть припустити не міг, що можуть виникнути якісь проблеми з показом в Україні мого фільму».
Оргкомітет написав листа до авторів заборони: «Просимо повідомити, на яких умовах кіностудія «Інтерфільм» може надати нам право некомерційного разового показу фільму «Шахта №.8» під час 9-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA в київському Будинку кіно 24 березня о 17:00. У випадку відмови в некомерційному одноразовому показі фільму «Шахта №.8» просимо повідомити причини, що спонукали Вас до такого рішення, оскільки фільм значиться у програмі й у каталозі фестивалю Docudays UA, й ми вимушені будемо відповідати на питання публіки й представників ЗМІ, чому не відбувся обіцяний показ фільму й зустріч з його героями та знімальною групою».
Естонський фільмофонд, режисер Маріанна Каат, Українська Гельсінська Спілка з прав людини також написали до «Інтерфільму» листи з проханням дозволити показ фільму на Docudays UA. Відповідь отримав лише Естонський фільмофонд – український партнер естонців написав, що виняткове право показу в Україні належить «Інтерфільму» й продакшн-студія не змінить свого рішення.
Чому власники приватної кіностудії, які вклали гроші у фільм і мали б бути зацікавлені в його рекламі й прокаті, вирішили, що українці не повинні побачити фільм про експлуатацію праці дітей на нелегальних копанках, де так часто гинуть люди? Чому правовласник успішного в Європі, Америці, Канаді Білорусії й Росії фільму не пишається проробленою роботою, а навпаки - перешкоджає фестивальним показам, тим самим цей фільм знищуючи? Чому «Інтерфіьм» не заперечував проти демонстрації фільму на фестивалі ні в січні, ні в лютому, ні в березні, а заборонив показувати його за тиждень до фестивалю?
Чи буде показаний фільм «Шахта №.8» о 17:00 24 березня в Синій залі Будинку кіно? Чи «Інтерфільм» до кінця наполягатиме на забороні показу, й тоді ми зможемо показати лише уривки з «Шахти №.8»? Це питання хвилює не лише оргкомітет фестивалю, а й естонську режисерку Маріанну Каат, і героїв фільму Юру та Діму, і правозахисника керівника Спілки об’єднання громадян «Трудовий рух «Солідарність» Костянтина Ільченка – вони всі приїхали на наше запрошення до Києва і чекають на зустріч з глядачами.
Оргкомітет 9-го Міжнародного фестивалю документального кіно про права людини Docudays UA.
