Docudays UA в гостях у «АртПоля»

01 серпня 2012

Docudays UA прибув на береги Дністра, аби погостювати в «АртПоля», ставши частиною його програми. Однак фільмам з документальної програми, хоч покази й відбувалися у пополуденний час, було з чим конкурувати: на різних локаціях фестивального майданчика відбувалися майстерні: від «Витинанок» під лагідним проводом Анатолія Белова до «Татової сорочки», де показували, як зі старого одягу робити обкладинки для книжок. Ще, звісно, було безліч інших занять, з маленькими дримбами, великими барабанами, керамікою і рештою — але всюди встигнути неможливо.

Тож фестивальний кінозал, покращений порівняно із попереднім роком (він таки у повній мірі ще зберігав атмосферу партизанського бункера), часом був заповнений глядачами, а в інший момент у ньому лишалася жменька людей, поглинених світом поточної стрічки. Але розчарувань не було: не дивина, враховуючи, що Docudays UA відбирав для показу з найкращих фільмів цьогорічного фестивалю.

Почнемо з того, що розбиті нестерпною спекою, випалені безжальним сонцем, ми дістаємося від Івано-Франківська (чи Тернополя, що ще складніше) до Незвиська (і нехай нас потім не питають, як дісталися — це непросто пояснити). А від Незвиська – через міст, який викликає замилування і бажання попросити пробачення за все негарне, зроблене у житті, поки є така змога, і далі натяком на битий шлях — до власне Уніжа, де знову відбувається славнозвісний у певних колах етно-фестиваль «АртПоле». Голову випікають сфокусовані, наче лінзою, сонячні промені; менше за все хочеться шукати місця для намету і ставити його... але усе це дуже швидко стає не таким важливим, як краса довкілля, доброзичливо-розслаблена фестивальна атмосфера, місцеве молоко, чай-масала, самогон, креативні майстерні і, звичайно, музика. Навіть те, що на території фестивалю (і то кепсько) ловить лише один оператор мобільного зв’язку, дуже швидко починає сприйматися як несподівана (і то неабияка!) перевага.

Дводенні гостини на «АртПолі» Docudays UА розпочалися 13 липня із «Хронік Олдріха С.».  Стрічку, яка отримала цього року спеціальну відзначку конкурсу Docu/Коротко, зроблено у жанрі документальної анімації та показано за сприяння Чеського культурного центру. Переплетіння повсякденного і глобального, документалістики й анімації, трагедій та гумору в короткометражній стрічці захопило глядачів, увінчавшись оплесками. Решта програми не розчарувала: аудиторія уважно вдивлялася в риси облич персонажів серії «Нові герої». Три ролики про наших співгромадян, які повсякденно обстоюють свої права, часто у конфліктній чи загрозливій атмосфері, зняті за підтримки Міжнародного фонду «Відродження». Історії не лише показують поведінку людей у непростих ситуаціях, а й дають приклад спільної колективної правозахисної дії. Після жорсткої і майстерно зробленої стрічки «Про гангстерів» (спеціальна відзнака конкурсу Docu/Життя) розпочався фільм «Тілом і душею». Його режисер Матьє Брон, приїхавши цьогоріч на Docudays UA, виборов головний приз конкурсу Docu/Право. Знятий у Мозамбіку, «Тілом і душею» показує непросте життя людей з особливими потребами: тема, напрочуд актуальна для України з її геть не безбар’єрним середовищем. Але замість горя і відчаю, глядачі відкривають у героях стрічки оптимізм, гумор, винахідливість і жагу до життя.

Другий день показів пропонував не менш різноманітну програму. Перший фільм La Machina (Польща) приворожує як добра історія, на межі казки й бувальщини, про старого лялькаря та його малого учня: перший підсумовує пройдене для другого, який відкриває для себе світ, сповнений чар. Увагою, цікавістю і, зрештою, оплесками було зустріто серію робіт молодих пост-радянських кінематографістів «Молоді для молодих», зняту до 20-річчя розпаду СРСР. А остання стрічка Docudays UA на «АртПолі» - «Як твої справи, Рудольфе Мінг» (Спеціальна відзнака Спілки кінематографістів України) тримала у напруженні аж до завершення – неоднозначність і неодновимірність головного героя перетворювала фільм про підлітка і його хобі на тривожний саспенс. Цікаво, під час показу на головній сцені підлаштовували звук одні з хедлайнерів фестивалю – британці з Transglobal Underground. Цей незапланований  звуковий супровід стрічки можна, без перебільшення, назвати унікальним: несподівано для всіх присутніх у кінозалі саундтреки британців дивували влучним підкресленням емоцій, що вирували на екрані.

Дізнавшися про подальшу можливість зустрітися із Docudays UA цього року у форматі Мандрівного фестивалю, глядачі поринали у світ за межами кінозалу – де  фестиваль продовжували гурти й окремі музиканти на основній й експериментальній сценах; дівчата, стомлені чергою до душової кабіни, гуртом захоплювали приміщення, призначені для хлопців; вирувало життя у колоритних дерев’яних барах та чайних. Docudays UA, у свою чергу, почав готуватися до наступних цьогорічних мандрівок, пообіцявши, за змоги, прибути до «АртПоля-2013».

Автор: Максим Буткевич, правозахисник та модератор показів Docudays UA

Фото: Алєксандра Назарова

22 МІЖНАРОДНИЙ ФЕСТИВАЛЬ ДОКУМЕНТАЛЬНОГО КІНО ПРО ПРАВА ЛЮДИНИ
 6 — 13 
червня 2025
«Виявляється, це нам треба вчитися в українців»: Grand voyage кіноклу…
Культурна дипломатія
22 листопада 2024
«Виявляється, це нам треба вчитися в українців»: Grand voyage кіноклубів у Париж
Культурна дипломатія
22 листопада 2024
Відкриваємо прийом фільмів на Docudays UA-2025
Новини
01 серпня 2024
Відкриваємо прийом фільмів на Docudays UA-2025
Новини
01 серпня 2024
ГО «Докудейз» запускає проєкт LAB: DOCU/СИНТЕЗ х Архів війни
Новини
26 липня 2024
ГО «Докудейз» запускає проєкт LAB: DOCU/СИНТЕЗ х Архів війни
Новини
26 липня 2024