Docudays UA вдруге вирушає до Канська, невеличкого містечка, розташованого у Красноярському краї. Тут з 17 до 25 серпня проходитиме 11-й Міжнародний канський відеофестиваль. Культурний форум, що збирає разом режисерів, художників та музикантів з усього світу, традиційно відбудеться під лозунгом «Пішки до Сибіру: прийшов-побачив-переміг!». Цього разу кращі фільми нашого фестивалю будуть представлені у спеціальних показах, що протягом п’яти днів передуватимуть щоденній міжнародній конкурсній програмі канського форуму.
Всі стрічки об’єднані навколо актуальної як для українців, так і росіян проблеми формування громадянського суспільства. Держава та особистість, свобода думки та офіційна цензура, історична пам’ять та достеменність історії – це ті питання, що підніматимуться у фільмах Docudays UA . Сеанси стартуватимуть о 16.30 у Великій залі ГДК.
19 серпня розмову підтримає український критик Олексій Радинський, який у рамках круглого столу «Мистецтво змінювати суспільство» презентуватиме власну відео-інсталяцію. Вітчизняне мистецтво також буде представлене стріт-артовським проектом художника Анатолія Бєлова. Крім того, власну програму для Канська готує МКФ «Молодість».
Нагадаємо, що цьогоріч у конкурсній програмі Міжнародного канського відео фестивалю візьмуть 55 проектів. Організатори розділили її на дві частини: експериментальний відео-арт та «мейнстрім» у короткому метрі. У рамках відео-фестивалю відбудеться неформальний фестиваль, присвячений творчості пітерського гурту «Ном». Свої архітектурні лекції тут проводитимуть Юрій Авакумов, Алєксандр Бродський, Ксав’є Жюйо та інші. Під час події також відбудеться «Сибірський відеокампус», де всіх бажаючих вчать саунд-дизайну, написанню сценаріїв, роботі з простором та режисурі.
Модеруватиме покази та презентуватиме програму Docudays UA на Міжнародному канському відеофестивалі Вікторія Лещенко, програмний координатор Docudays UA.
18 серпня
16.30 «Шахта № 8». Естонія-Україна / 2010 / 95’. Режисер: Маріанна Каат
Емоційно потужна історія боротьби за існування зосереджується на сім’ї Сіканових. Один з трьох дітей, 15-річний Юрій, онук колись впливового керівника радянського заводу, відкладає свої мрії задля того, щоб забезпечити майбутнє сестер. Єдиним способом це зробити виявляється ризикований та незаконний видобуток решток вугілля у колись заможному шахтарському місті України.
19 серпня
16.30 «Гагарінленд». Франція, Росія / 2010 / 86’. Режисер: Владімір Козлов
Місто Гагарін, батьківщина першого космонавта, стало місцем поклоніння. Деякі з мешканців містечка досить своєрідно бачать подвиг Юрія Гагаріна та по-своєму пишаються та прославляють його. Інколи – зовсім не безкорисливо.
21 серпня
16.30 «Молоді про молодих». Три короткометражки з міжнародного кіноальманаху про життя молоді у пост-радянських країнах . 2011. Тривалість: 13 хвилин кожний фільм.
15 режисерів з 15 колишніх радянських республік створили документальний мультимедійний проект, що складається з серії коротких історій пов’язаних між собою живою пам’яттю. Кожен режисер належить до унікального покоління народжених в СРСР, а вихованих вже у 15 незалежних країнах. Кожен режисер відчуває свободу вибору своїх героїв та історій – усього, що відображає важливі проблеми молодого покоління їхньої країни сьогодні.
22 серпня
16.30 «Грішна хвороба». Нідерланди / 2011 / 56’. Режисер: Ян Яап Кейпер
31-річна росіянка Саша Волгіна – ВІЛ-позитивна та вагітна. На даний момент темпи поширення епідемії СНІДу в Росії – найвищі у світі. Понад 1 млн. росіян живуть зі статусом ВІЛ; більшості з них нема й 35 років. Втім, медикаментів постійно бракує, уряд не фінансує профілактику СНІДу, а наркомани стрімко криміналізуються. Саша очолює групу активістів, котрі намагаються зарадити цій ситуації. Режисер Ян Яап Кейпер слідує за нею в її щоденній боротьбі за виживання
23 серпня
16.30 La Machina. Польща / 2011 / 52’. Режисер: Тьєррі Паладіно
Це фільм-мандрівка, звичайна та водночас поетична подорож старого майстра-лялькаря та його юного помічника. Хлопець мандрує вперше. Недосвідчений, він радіє усьому, адже відбувається його ініціація. Майстер, у свою чергу, добре усвідомлює, що для нього мандрівка може видатися останньою. Стоїть сонячне південне літо, і вони удвох їдуть у старій вантажівці. З собою взяли освітлення, портативну сцену та набір ляльок. Їздять від міста до міста, влаштовують вистави для сільських людей та возять із собою свій власний світ та свої історії.
Детальніше про Міжнародний канський відео фестиваль тут
