«Чому я звинувачую?» - здивовано питає прокурор і з усмішкою відповідає: «Це моя робота». На кону 20 років за вбивство, але судді байдуже, що доказів немає, а свідчення ненадійні. Поліція схопила Хосе «Тоніо» Зунігу на вулиці й звинувачує в убивстві, яке сталося в іншій частині Мехіко. Незважаючи на те, що в момент скоєння злочину кілька людей бачили його зовсім в іншому місці, він не мав можливості виступити на свій захист на суді. Не дивно, що 95% справ у цьому суді закінчуються визнанням вини підсудного. Роберто Ернандес і Лайда Негрете, мексиканські адвокати, які живуть у США, довгі роки вели боротьбу з корумпованою мексиканською судовою системою і отримали захист завдяки допомозі австралійського режисера Джефрі Сміта («Англійський хірург»). У результаті з’явився фільм, знятий здебільшого під час судових засідань. Кіноробота викриває жахливу некомпетентність та упередженість суду, фальсифікації доказів поліцією і кафкіанську процедуру з загальновизнаною презумпцією вини. Фільм стає найдієвішою зброєю в боротьбі за свободу Тоніо. «Презумпція вини» - справжній судовий трилер, котрий змушує глядача, нервово соваючись на краєчку стільця, затамовувати подих. А що краще демонструє могутню силу кіно?
