«Хай живе тур!» – це хроніка «Тур де Франс», котра детально розповідає, як гонщиків забезпечують харчуванням, борються з травматизмом і допінгом. «Фільм сповнений енергії, вибриків, чорного-пречорного гумору, святобливості й невимовної трагедії... Вражаюча документальна стрічка про спорт, яку зняла людина, що дуже добре знала і любила його» (Нью-Йорк Таймс, 1962).
Режисер, сценарист і продюсер. Народився 1932 року у Франції. Вивчав політологію в Сорбонні, але покинув студії заради кінематографії в IDHEC (Institut des hautes etudes cinematographiques). Починав як оператор та співрежисер фільму Жака-Іва Кусто «Мовчазний світ» (1956), що отримав «Оскара» та «Золоту пальмову гілку» Каннського фестивалю. Першою самостійною роботою була стрічка «Ліфт на ешафот» (1958). Наступний фільм – «Коханці» (1958) з Жанною Моро у головній ролі – був сприйнятий дуже неоднозначно через досить відверті як на той час еротичні сцени. Він порушував теми-табу і в наступних своїх фільмах: «Блукаючий вогник» (1963), «Вада серця» (1971), «Лакомб Люсьєн» (1974). Маль, який працював і у Франції, і в Сполучених Штатах, також належить до когорти режисерів французької «нової хвилі», яким притаманне прагнення втілити у творах власний досвід і відчуття. Проте, на відміну від інших представників «нової хвилі», він завжди прагнув до різноманітності тем і жанрів. Маль також працював як режисер-документаліст. Серед його документальних стрічок – «Примарна Індія» (1969), «Людське, надто людське» (1974), «Площа Республіки» (1974), «Країна Бога» (1985). Луї Маль помер у Лос-Анджелесі 1995 року.
