Щоночі на єдиному на тисячу кілометрів пункті перетину кордону між Індією та Пакистаном відбувається надзвичайне видовище. Тисячі людей збираються, аби побачити ритуальне закриття кордону, після чого натовп просувається якомога ближче до воріт, щоб привітати своїх колишніх сусідів. Цей «фестиваль», з одного боку, є святом розділення, а з іншого – єдиною сполучною ланкою. Що для людей по обидва боки кордону означають слова «розділення, дім, близькість»? Трійко дітлахів, що продають DVD на цьому параді, наближають нас до розуміння.
Супрійо Сен живе та працює як сценарист і режисер у Калькутті та Нью-Делі. Закінчив факультет журналістики Калькуттського університету. Лауреат двадцяти п’яти міжнародних та трьох національних нагород.
Зачекай до смерті (1995), Мрія Ханіфа (1997), Гніздо (2000), Дорога додому (2003), На війні надія вмирає остання (2006), Рупбан – красуня (2008), Вагах (2009)
